«Палітра культур» у Луцьку: місто як перехрестя традицій
12 вересня Замкова площа Луцька перетвориться на етномістечко, де національні спільноти громади покажуть свої традиції, кухню й творчість.
Замкова площа Луцька 12 вересня о 15:00 стане простором, де сходяться різні традиції. Тут відбудеться фестиваль «Палітра культур» і презентація творчих колективів Луцької територіальної громади — подія приурочена до Дня міста.
Організовує захід департамент культури Луцької міської ради. За задумом, фестиваль об'єднує людей, звичаї, кухню та мистецтво всіх національних спільнот громади. Це багаторічна традиція, яка збирає разом національні товариства й мешканців міста, нагадуючи, що історія Луцька — це історія дружби та багатокультурності.
«Палітра культур» – це не просто фестиваль, це жива історія Луцька, втілена в обличчях, традиціях та мистецтві. Наше місто століттями будувалося на засадах поваги та дружби різних народів, і сьогодні ця хороша традиція продовжує жити. У часи випробувань така єдність є нашою особливою силою. Це унікальна можливість відчути себе частиною великої та дружньої родини, презентувати своє надбання й показати, що Луцьк – це місто, де поважають минуле та разом творять майбутнє», — зазначають організатори.
В етномістечку на Замковій площі представлять себе товариство польської культури ім. Т. Костюшка, релігійна громада прогресивного іудаїзму, товариство чехів «Матіце Волинська», громадські організації «Кримські татари Волині» та «Товариство німців Волині», а також центр культури вірменів Волині «Лори Берд».
Гостей чекає концертна програма за участі творчих колективів закладів культури й освіти громади, виступи відомих луцьких артистів, продаж місцевої крафтової продукції, вироби та майстер-класи від майстрів української народної творчості. Найменшим відвідувачам пропонуватимуть різноманітні смаколики.
«Приходьте всією родиною на Замкову площу, щоб відчути неймовірну атмосферу єдності та гордості за наше місто! Культура – це те, що робить нас сильнішими у найважчі часи», — кажуть організатори.
Запрошення звучить просто, але за ним — досвід багатьох років, коли місто говорить про себе не гаслами, а мовами, стравами й піснями тих, хто тут живе. Саме з таких зустрічей і постає відчуття спільноти, яке не залежить від обставин.
