Скарби Вірлі: на Тернопільщині показали артефакти з давнього городища

У Кременці відкрили виставку знахідок із перших офіційних розкопок городища Вірля. Серед експонатів — срібні прикраси, монети та свідчення руйнівної битви 1675 року.
14 серпня у Кременецько-Почаївському історико-архітектурному заповіднику стартувала виставка «Археологічні дослідження містечка Вірля 2026». Це перша публічна презентація артефактів, віднайдених під час археологічного табору, учасниками якого стали військові, ветерани та їхні родини.
Експозиція зібрала кераміку, монети, ювелірні та побутові вироби, що датуються переважно XVI століттям. Директор заповідника Василь Ільчишин розповів: серед знахідок є унікальні зразки, які дозволяють по-новому поглянути на життя давнього містечка. Зокрема, численні ґонтові цвяхи засвідчують, що дахи місцевих будівель були вкриті ґонтом — ці кріпильні елементи не використовувалися для жодних інших матеріалів.
Історія Вірлі тісно пов'язана з драматичними подіями польсько-турецької війни. 1675 року замок був повністю зруйнований, від нього лишилися лише замчище та рештки трьох стін, які згодом теж зникли. Археологічні знахідки — наконечники стріл, мушкетні кулі, навіть фрагмент мушкета — стали німими свідками тих боїв.
Окрема група артефактів проливає світло на постать Анни Гойської, власниці палацу та відомої меценатки. Срібна з позолотою намистина, фрагмент сережки, текстильна печатка з польським гербом, срібні монети різних країн — усе це свідчить про багатство шляхтянки. Найціннішою знахідкою Ільчишин вважає залізну накладку з літерою «А»: імовірно, нею була позначена дорожня скриня господині, адже стилістика літери збігається з підписом на її портреті.
Цікавим є й керамічний матеріал. Для західноукраїнських земель того часу типова біла каолінова глина, натомість тут трапляється теракота з майстерні польського міста Мехочин, а також вироби, що могли походити з Османської імперії. Крім того, знайдено чимало битої цегли-пальцівки XVII століття — її формували вручну, залишаючи на поверхні сліди пальців для кращого зчеплення розчину. Це підтверджує, що частина замкових споруд була мурованою.
Виставка працюватиме в центральному офісі заповідника до середини вересня, вхід вільний. Ці артефакти — лише початок: як зазначає директор, попереду ще багато досліджень, які можуть відкрити нові сторінки історії цього краю.
Читайте також
Ще в розділі «Історія»
- У «Древньому Звенигороді» 23 серпня відбудуться Мистецькі Фестини
- Музей мистецтв у Кропивницькому: конкурс скасували, а контракт не продовжили
- World Press Photo 2026 восени покажуть у Львові
- Льон, крій і розум: як українці винайшли ідеальний літній гардероб
- Автограф Франка та історії Кобилянської: чернівецькі раритети







