Скарби Вірлі: у Кременці показали артефакти з розкопок давнього городища

У Кременецько-Почаївському історико-архітектурному заповіднику 14 серпня відкрили виставку «Археологічні дослідження містечка Вірля 2026». Експозиція представить кераміку, монети, ювелірні та побутові речі, знайдені під час археологічного табору, учасниками якого стали військові, ветерани та їхні родини. Відкриття приурочили до Дня археолога, який відзначають 15 серпня.

Директор заповідника Василь Ільчишин розповів, що це були перші офіційні розкопки на території давнього городища Вірля. Серед знахідок чимало унікальних. Наприклад, численні специфічні ґонтові цвяхи засвідчують, що покрівлі будівель були ґонтовими — такими цвяхами нічого іншого не прибити.

Дослідження проливають світло на трагічну сторінку історії: замок у Вірлі повністю зруйнували під час польсько-турецької війни 1675 року. Від колишньої фортеці лишилися лише замчище та рештки трьох стін, які згодом теж зникли. Красномовними свідками тих подій стали знайдені наконечники стріл, мушкетні кулі, кулі від гаківниці та навіть фрагмент мушкета.

Окремі артефакти розповідають про багатство власниці палацу, шляхтянки та меценатки Анни Гойської. Дослідники знайшли срібну з позолотою намистину, фрагмент сережки, текстильну печатку з гербом Польщі, якою опломбовували рулони недешевого полотна, а також срібні монети різних країн — усе це датується XVI століттям.

Найцікавішою знахідкою Василь Ільчишин називає залізну накладку з літерою «А». Можливо, це особиста позначка Анни Гойської — такими іменними знаками зазвичай прикрашали дорожні скрині. Порівняння стилістики літери з портретом шляхтянки підтверджує це припущення.

Вражає й кераміка, не типова для західноукраїнських земель XVI століття. Тут переважає біла каолінова глина, натомість у Вірлі знайшли теракоти — вироби з червоної або жовто-коричневої глини. Частина з них, імовірно, походить із польського міста Мехочин, де діяла керамічна майстерня у XVI–XVII століттях, інші можуть мати османське походження.

Знахідки битої цегли-пальцівки, яку формували вручну, залишаючи на поверхні сліди пальців для кращого зчеплення, підтверджують, що деякі споруди замку Анни Гойської були мурованими. Директор заповідника переконаний: попереду ще багато відкриттів.

Виставка працюватиме у центральному офісі Кременецько-Почаївського ДІАЗу до середини вересня, вхід вільний.