Ізраїльський міністр погрожує громадянством творцям фільму NAZA

У Венеції, на острові Лідо, де у вересні відбувся найстаріший у світі кінофестиваль, документальний фільм NAZA зібрав овацію, якої тут ще не бачили: оплески стоячи тривали 24,5 хвилини. Це найдовша овація за всю історію фестивалю, заснованого 1932 року. А вже за межами зали — в ізраїльському політичному просторі — на творців стрічки чекала зовсім інша реакція.

Міністр культури Ізраїлю Мікі Зохар у соцмережі X заявив, що має намір позбавити громадянства співрежисерів NAZA — Ювала Абрахама та Рейчел Шор. Стрічку він назвав «мерзенною», а її відзнаку на Венеційському кінофестивалі — «шокуючою». «Ненависть до себе, що палає в серцях цих творців, які готові нашкодити своїй батьківщині лише заради того, щоб отримати оплески від антисемітів у всьому світі, є немислимою і становить зраду держави... Я негайно вживу заходів для позбавлення цих огидних творців ізраїльського громадянства за зраду держави», — написав він. Зохар також повідомив, що очолив реформу в ізраїльському кінематографі, аби громадяни «не платили з власної кишені за шкоду, завдану солдатам Армії оборони Ізраїлю».

В офіційному описі NAZA йдеться, що фільм докладно показує механізми, які стоять за цілеспрямованим масовим убивством ізраїльтянами палестинських цивільних осіб у Газі. На Венеційському кінофестивалі Абрахам і Шор отримали спеціальний приз журі. Під час вручення Абрахам сказав: «Ми віримо, що заперечення злочину сприяє його продовженню, і саме тому для нас особливо важливо, щоб ізраїльтяни подивилися цей фільм — адже саме наша країна скоює ці злочини, — щоб європейці подивилися його, особливо тут, в Італії, оскільки ваш уряд і уряд Німеччини блокують тиск на Ізраїль, який міг би покласти цьому край, і щоб американці подивилися його, оскільки саме ця країна фінансує значну частину вбивств».

Цьогорічний фестиваль тривав з 2 до 12 вересня. Україну в паралельних секціях представляли дві роботи: «Тиша» Павла Шпегуна в програмі Orizzonti Short Films та «Камуфляж» Микити Гібаленка в програмі Giornate degli Autori (фільм представляє Німеччину).

Історія NAZA — це не просто сюжет про кіно. Це нагода побачити, як художнє висловлювання стає точкою, у якій стикаються пам'ять, політика й уявлення про лояльність. Фестивальна зала реагує оплесками, а державний кабінет — погрозою. Між цими двома реакціями й лежить питання, яке мистецтво ставить щоразу, коли говорить про болюче: чиїм голосом воно має право звучати і чиї вуха готові його почути.