Дві історичні будівлі на площі Різні у Львові: місто просить Мінкульт змусити власника їх відновити

23 вересня 2026, 10:32 ·332 слівредакція

На площі Різні, за кілька кроків від Оперного театру, стоять два будинки, яким близько 150 років. Вони занепадають роками, і тепер місто шукає спосіб зобов'язати власника повернути їм належний стан.

Площа Різні у Львові — це той рідкісний випадок, коли історичне середовище не треба шукати: воно саме оточує перехожого. Оперний театр, театр імені Марії Заньковецької, церква Марії Сніжної — усе в межах кількох хвилин пішки. І саме тут, на цьому жвавому маршруті, розташовані дві занедбані історичні будівлі загальною площею понад 1300 квадратних метрів.

Вони перебувають у приватній власності Павла Дубневича — сина голови Солонківської селищної ради Богдана Дубневича. Роками споруди руйнувалися, а нині їхній аварійний стан міська влада називає небезпечним для мешканців. Аби змусити власника привести будівлі до ладу, Львівська міська рада звернулася до Міністерства культури.

За словами представників міста, один із будинків власники мали відновити протягом 30 місяців після придбання — але цього не сталося. Відновлення другої будівлі, як зазначають у міськраді, скасували через суд.

Про цінність цих споруд говорить архітектор-реставратор, член Спілки архітекторів України та Українського комітету ICOMOS Роман Могитич. Одна з будівель датується кінцем ХІХ століття, інша — кінцем ХІХ і початком ХХ століття. Попри те, що обом близько 150 років, фахівець переконаний: їх ще можна врятувати.

За його словами, ці будинки є частиною визначної історичної забудови Львова. Історико-архітектурний опорний план міста передбачає, що така забудова потребує збереження або ж реконструкції, яка не знищує цінні елементи споруд.

У міській раді наголошують: ідеться не лише про приватну нерухомість, а й про збереження історичного середовища центральної частини Львова. Керуючий справами виконавчого комітету зауважив, що приватна власність не звільняє власника від обов'язку належно утримувати майно та дбати про збереження історичної забудови міста.

Історія цих двох будинків — не лише про конкретну адресу. Вона про те, як місто домовляється з приватними власниками про спільну пам'ять. Бо поки триває юридична тяганина, стіни продовжують старіти, а повз них щодня проходять люди, для яких це просто дорога до театру.