У
Українське словоКультура, мистецтво, література
Знайти

Кам'яний хрест із Богоявленням: на Тернопільщині знайшли пам'ятку, якої тут ще не бачили

·217 слівредакція
Кам'яний хрест із Богоявленням: на Тернопільщині знайшли пам'ятку, якої тут ще не бачили

У селі Мишків на Чортківщині зберігся давній кам'яний хрест, різьблення якого, ймовірно, зображує Хрещення Господнє. Дослідники кажуть, що подібного на Тернопільщині досі не зустрічали.

Камінь стоїть на подвір'ї родини Володимира Остапіва — не в музеї, не під склом, а просто неба, серед щоденності. Саме там, за припущеннями дослідників, його встановили у ХІХ — на початку ХХ століття. Про пам'ятку розповів Володимир Салук, завідувач відділу пам'яток історії та монументального мистецтва Тернопільського обласного центру охорони пам'яток культурної спадщини.

Місцеві жителі переказують історію, яка нібито й пояснює появу хреста. Колись на цьому подвір'ї від удару блискавки загинула дівчина. Родина згодом звела кам'яний паркан, і тоді матері загиблої начебто приснилася донька із запитанням: «Чому ви закрили мені очі?». Після цього біля муру, на місці трагедії, поставили пам'ятний хрест.

Найбільше уваги привертає саме різьблення. Імовірно, воно відтворює сцену Богоявлення — Хрещення Ісуса Христа в річці Йордан. Над постаттю вирізьблена голубка, від якої вниз ідуть промені, а поруч читається христограма «ІС ХС». Незвичними видаються і зображення постаті Христа та ангельських істот обабіч нього. Виконано все у стилі народного примітиву.

«Досі на Тернопільщині ми не зустрічали такого зображення», — зазначає Володимир Салук.

Дослідник звертає увагу і на можливий символізм пам'ятки: за легендою дівчина загинула від блискавки, а на хресті, ймовірно, зображено сходження Святого Духа з неба. Так розповідь про смерть і образ небесного світла сходяться в одному камені.

Точну історію хреста встановити поки складно. Напис у його нижній частині, який міг би пролити світло на обставини появи пам'ятки, майже не піддається прочитанню. Тож хрест лишається свідченням того, як пам'ять про одну людину зберігається не в архівах, а в камені, який продовжує стояти на тому самому подвір'ї.

Читайте також