Книжкова «Тисячовесна»: що відомо про майбутню програму

Українська книжкова сфера може отримати новий великий державний імпульс: Міністерство культури вже подало бюджетний запит на фінансування книжкового напряму ініціативи «Тисячовесна» у 2027 році. Однак говорити про конкретні умови зарано — остаточне рішення залежатиме від підтвердження фінансування, а деталі програми обіцяють розробляти разом із представниками галузі.

Заступниця міністра культури Богдана Лаюк зазначила, що після першого пітчингу «Тисячовесни» з’явився сигнал про можливе розширення програми на книжки вже наступного року. Мінкульт уже зробив бюджетний запит, а формувати саму програму почнуть після отримання відповіді. Станом на другу половину серпня не затверджені ані суми, ані перелік учасників, ані механізми підтримки окремих проєктів.

Першу публічну дискусію про можливий книжковий напрям провели 13 серпня в Івано-Франківську. До розмови долучилися Богдана Лаюк, народна депутатка Євгенія Кравчук, співзасновниця «Видавництва Старого Лева» Мар’яна Савка, директорка з контенту MEGOGO BOOKS Катерина Котвіцька та засновник книгарень «Сенс» Олексій Ерінчак.

Серед напрямів, які можуть увійти до програми, — бібліотечні закупівлі, підтримка дитячої книжки та читання, цифрові видання й аудіоконтент, промоція і дистрибуція, перекладна наукова література, доступ до української книжки за кордоном і дороговартісні видавничі проєкти.

Учасники дискусії сходилися на тому, що підтримка не має обмежуватися лише друком. Євгенія Кравчук наголосила: бібліотеки мають стати частиною програми, але паралельно потребують реформування — оновлення просторів, поліпшення умов праці й гідної оплати бібліотекарям. Мар’яна Савка звернула увагу на складну ситуацію з дитячою літературою: видавництва скорочують дитячі лінійки, а автори часто чують відмови. Вона запропонувала підтримувати не лише видання, а й промоцію читання серед дітей, зокрема фінансувати зустрічі з письменниками.

Катерина Котвіцька говорила про дефіцит ліцензійних українських аудіокнижок та електронних видань. На її думку, державна підтримка цифрового контенту могла б запустити розвиток інфраструктури дистрибуції. Олексій Ерінчак наголосив, що бракує не стільки книжок, скільки ресурсів на їхнє поширення: якісний проєкт може залишитися непоміченим без бюджету на рекламу.

Окремо звучали пропозиції щодо шкільних бібліотек, перекладної наукової літератури для університетів і доступу українців за кордоном до українських книжок — зокрема через цифрові підписки.

У Мінкульті наголошують: програма має бути «синтетичною», тобто працювати на всю книжкову екосистему, а не на окрему ланку. Важливим принципом називають і довготривалий ефект — підтримані проєкти не мають завершуватися разом із фінансуванням.

Водночас у відомстві визнають: чекати на 2027 рік недостатньо. Через російські атаки видавці, друкарні, книгарні й бібліотеки вже зараз зазнають втрат, які в окремих випадках сягають 100% накладів. Тож паралельно уряд шукає термінові інструменти підтримки галузі.

Книжкова «Тисячовесна» — це поки що обіцянка й запит. Але сама поява такої розмови — уже сигнал: держава починає бачити книжку не як витрату, а як інвестицію в стійкість культури.