Харківський «Діснейленд» профінансує банк Путіна

17 червня комунальне підприємство «Центральний парк культури та відпочинку ім. М. Горького» уклало угоду з філією «Промінвестбанку» в Харкові. Кредитна лінія на суму 20 млн євро відкривається до червня 2015 року. Половину суми — 12,5 млн євро — видадуть в іноземній валюті, решту — у гривні за курсом. Відсотки за користування кредитом у гривні сягають 17 %, у євро — 9 %. Комісія за надання позики становить 0 %.

Фінансовим поручителем за кредитом, згідно з рішенням Харківської міськради від 18 травня, призначено КП «Харківський метрополітен». Іпотечна застава не може перевищувати 430 млн грн, однак перелік об'єктів, що пішли під заставу, не оприлюднюють. Банк-кредитор належить російському «Внешэкономбанку», головою наглядової ради якого є Володимир Путін.

Історія перетворення парку на сучасний майданчик розваг почалася ще в травні 2010 року. Тоді в. о. мера Геннадій Кернес і губернатор Михайло Добкін заклали символічний камінь нового парку біля входу. Восени того ж року майбутній «Діснейленд» презентували на станції метро «Історичний музей», аби всі охочі могли побачити макет. У лютому 2011-го стартував демонтаж старих атракціонів — частину перенесли в інші парки, решту утилізували. До 1 серпня 2012 року обіцяли відкрити оновлену зону відпочинку.

Підготовка до будівництва супроводжувалася радикальними змінами. Навесні 2011 року з території прибрали всі атракціони, демонтували фонтан і пам'ятник Максиму Горькому. Почали вирубувати дерева. Ще в лютому 2008 року міська рада передала рекреаційні землі парку під забудову елітними апартаментами й готельними комплексами, дозволивши освоєння 23 гектарів. Управлінню будівництва виділили майже 10 гектарів для прокладання дороги, готелю та житла. Ще 12,8 гектара отримали статус земель житлової та громадської забудови. У мерії пояснювали таке рішення необхідністю розвантажити транспортні потоки.

Таким чином, масштабний проєкт оновлення парку, який фінансує структура, пов'язана з російським прем'єром, викликає не лише архітектурний, а й політичний інтерес. Питання полягає в тому, чи стане харківський «Діснейленд» символом модернізації або ж прикладом сумнівних фінансових і містобудівних рішень.