«Франка несли на руках»: як Чернівці зустрічали письменника 113 років тому

27 серпня 2026, 10:15 ·139 слівредакція

У серпні 1913 року Іван Франко востаннє відвідав Чернівці. Місто зустрічало його як національного героя — з квітами, промовами та натовпом, що ніс письменника на руках.

Сто тринадцять років тому Чернівці пережили подію, яка стала однією з найяскравіших сторінок місцевої культурної пам’яті. Іван Франко, уже знаний на всю Україну письменник, учений і громадський діяч, приїхав до міста над Прутом, щоб узяти участь в урочистостях із нагоди відкриття пам’ятника Юрію Федьковичу. Цей візит виявився останнім у його житті.

Того дня на залізничному вокзалі зібрався величезний натовп. Люди чекали не просто на літератора — вони вітали голос нації. Коли Франко зійшов із потяга, його зустріли оплесками, вигуками й букетами квітів. Студенти, інтелігенція, прості містяни — усі хотіли бути поруч із тим, хто своїм словом творив нову українську ідентичність.

За спогадами очевидців, натовп був настільки щирим у своєму захопленні, що письменника підхопили на руки й понесли до екіпажа. Цей жест — неофіційний, спонтанний, сповнений любові — запам’ятався більше, ніж офіційні промови. Франко, який уже тоді мав проблеми зі здоров’ям, був зворушений таким прийомом.

Програма візиту була насиченою. Письменник виступав перед студентською молоддю, зустрічався з місцевою інтелігенцією, відвідав заходи, присвячені Федьковичу. Його слово звучало і в університетських аудиторіях, і в товариствах, де збиралися ті, хто творив українське культурне життя Буковини. Кожна зустріч перетворювалася на свято — люди слухали Франка годинами, ловили кожне його слово.

Особливо зворушливою була атмосфера серед студентства. Молодь бачила в ньому не лише класика, а й живого свідка боротьби за українське слово, людину, яка своєю творчістю й громадянською позицією прокладала шлях до національного відродження. Для Чернівців цей візит став символом єдності — західноукраїнські землі відчули себе частиною великого культурного простору.

Сьогодні, коли ми згадуємо цю подію, важливо бачити в ній не лише історичний факт. Зустріч Франка з Чернівцями — це історія про те, як місто вміє шанувати своїх геніїв. Про те, що справжня любов до письменника не потребує офіційних церемоній — достатньо щирих рук, які підхоплюють його натовпі.

Минуло більше століття, але та серпнева зустріч залишається нагадуванням: культура живе не в музеях, а в живих стосунках між людьми та їхніми творцями. І доки ми пам’ятаємо, як Чернівці несли Франка на руках, доти живе й те слово, заради якого він приїжджав сюди.