Екссудді Донеччини отримали 12 років за вирок у справі катованого в «Ізоляції»

Українське правосуддя вкотре нагадало: навіть мантія не рятує від відповідальності, якщо за нею — зрада і співучасть у катівнях. Двох колишніх суддів, які після окупації Донеччини перейшли на бік ворога й почали працювати у так званому «верховному суді ДНР», заочно засудили до 12 років ув'язнення. Вирок — за порушення законів та звичаїв війни.

Історія, що лягла в основу справи, — про 52-річного підприємця з Кальміуського району. У 2018 році представники невизнаної «міністерки держбезпеки ДНР» затримали його просто у власному будинку й звинуватили у шпигунстві. Далі — донецька «Ізоляція», підвал, катування. Чоловікові надягали на голову пакет, били, ламали ребра, били струмом. Погрожували розправою над дружиною. Так змушували зізнатися у тому, чого він не робив.

Сфабриковану справу передали до «суду», де її розглядали саме ці колишні українські судді. Вони визнали чоловіка винним і призначили 10 років позбавлення волі. Жодних базових гарантій справедливого процесу — ані належного захисту, ані можливості викликати свідків. Усе, що відбувалося, мало одну мету — узаконити подальше утримання невинної людини за ґратами.

До того, як стати частиною окупаційної машини, засуджені обіймали посади в Апеляційному суді Донецької області та Калінінському районному суді Горлівки. На роботу в «ДНР» вони вийшли у 2015–2016 роках. Тепер їхній термін покарання обчислюватимуть від моменту фактичного затримання.

«Ізоляція» — колись артцентр із міжнародним ім'ям, створений на території заводу ізоляційних матеріалів. Після 2014-го російські військові перетворили його на секретну в'язницю. Про катівню стало відомо завдяки свідченням колишніх бранців — журналіста Станіслава Асєєва, релігієзнавця Ігоря Козловського та Людмили Гусейнової. Це місце стало символом страждань сотень людей.

Цей вирок — черговий крок у довгій низці справ, пов'язаних зі злочинами в «Ізоляції». Раніше вже засудили колишнього коменданта в'язниці Дениса Куліковського на 15 років, а також Романа Лягіна, причетного до захоплення приміщень фонду. Судові процеси тривають і за кордоном — у Франції, приміром, судять Євгена Бражникова, якого звинувачують у катуваннях полонених.

Кожен такий вирок — про те, що відповідальність не має строку давності. І що коло тих, хто причетний до катівень, звужується — навіть якщо вони досі перебувають на окупованій території чи за межами України.