«Код Відродження»: у Києві показують невідому графіку Степана Ганжі

Київська галерея «Митець» представляє виставку «Код Відродження», присвячену пам’яті Степана Ганжі — художника, який зробив килимарство мовою сучасного мистецтва. Експозиція об’єднала пів сотні графічних творів із родинного архіву та приватних колекцій, і половина з них — 25 робіт — досі не показували публіці.

Урочисте відкриття відбулося 8 вересня. Кураторську екскурсію супроводжував виступ бандуристки Олени Воловецької, яка виступає під сценічним ім’ям Kobzarka: вона виконала пісні на вірші самого Ганжі.

Основу виставки складають твори 1970–2010-х років. Це графічні композиції, декоративні розписи, портрети та кілька килимів. Серед раніше не публікованих робіт — «Козак на бандурі грає» (1972), «Рожевий півень» (1973), «Портрет Івана Марчука» (1976), «П’ять декоративних розписів на пергаменті» (1970-ті), «Декоративний розпис» (1980-ті), «Ранок. Півень» (1988), «Квіти Поділля» (1993), «Два леви» (1998), «Свято врожаю» (2000-ні) та «Козак-бандурист» (2010).

Центральне місце займає робота «Веселі музики» 1979 року. У ній органічно поєдналися декоративна побудова, символічні образи та мотиви української традиції. Цей твір — яскравий приклад того, як графіка Ганжі перегукується з його килимарством.

Для митця графіка не була лише підготовчим етапом до великих декоративних полотен. Представлені роботи демонструють її як самостійний напрям його практики. У творах 1970–2010-х повторюються образи української культурної традиції: козаки, бандуристи, весільні музиканти, дерево життя, жіночі постаті.

Назва виставки «Код Відродження» відсилає до тем, які хвилювали художника. У графіці та килимарстві він працював із фольклорними й обрядовими мотивами, переосмислюючи їх у власній художній системі.

Степан Ганжа народився 18 квітня 1942 року в селі Жорнище на Вінниччині. Його батько Олександр Дорофійович був гончарем, і саме родинне середовище заклало інтерес до народного мистецтва. До образотворчого мистецтва Ганжа два десятиліття присвятив хореографії: навчався у студії при ансамблі імені Павла Вірського, а з 1966 до 1984 року був солістом балету Українського народного хору імені Григорія Верьовки.

У 1984 році митець залишив сцену й самостійно почав опановувати килимарство, не маючи професійної художньої освіти. Згодом килимарство стало головним напрямом його творчості, але паралельно він продовжував працювати в графіці та інших видах декоративного мистецтва. У його роботах поєднувалися народні мотиви й авторські композиційні рішення.

У 2002 році Ганжа отримав премію імені Данила Щербаківського, у 2004-му став Заслуженим майстром народної творчості України, у 2005-му — лауреатом премії імені Катерини Білокур, у 2008-му — премії «Київ» імені Сергія Колоса. У 2010 році за мистецьку серію килимів йому було присуджено Національну премію України імені Тараса Шевченка. Митець був членом Національної спілки майстрів народного мистецтва України.

Степан Ганжа помер 5 серпня 2024 року в Києві у віці 82 років. Виставка «Код Відродження» — можливість побачити інший бік його творчості, який довгі роки лишався в тіні килимів.

Галерея «Митець» працює щодня з 10:00 до 19:00, вхід вільний. Виставка триває в Києві, тож усі охочі мають змогу зануритися у світ образів, які створював Ганжа.