«Метанойя» у Вінниці: мистецтво як діалог із душею

9 вересня у Вінниці стартувала виставка «Метанойя» — особистий проєкт української художниці IMARY. У центрі експозиції — не просто картини, а спроба говорити про найглибше: зміну свідомості, каяття, переосмислення власного шляху.

Сама назва, за словами авторки, супроводжувала її дванадцять років. Усе це час вона збиралася з силами, аби втілити задум у повноцінну персональну виставку. Для неї «метанойя» — не абстрактний термін, а щоденна практика: у мистецтві, музиці та ставленні до світу. IMARY не розділяє свою творчість на окремі жанри — пісні й полотна для неї є різними мовами одних і тих самих сенсів.

Головним чином проєкту стала душа. Художниця зізнається: у роботах часто звертається до досвіду душі — від земного шляху до того, що чекає після. Це не прості теми, і вона це усвідомлює. Але саме через них, на її думку, можна говорити про справжнє.

Цікаво, що колірна гама картин не продумується заздалегідь. IMARY розповідає: рука сама тягнеться до потрібного відтінку — під настрій, стан, відчуття. А от образи часто приходять раніше. Так, головне полотно «Душа», яке прикрашає афішу, наче з'явилося їй уранці, ще до ескізів. Саме воно стало відправною точкою для всієї серії, а далі вже долучилися професійні навички та досвід.

Працює художниця з духовною літературою, черпає натхнення зі Святого Письма. Ідеї записує одразу — бо вони швидко зникають. Може навіть намалювати щось пальцем на екрані телефону, аби не втратити думку.

Це вже друга персональна виставка IMARY. Перша відбулася торік і була радше збіркою різних періодів — навчання, дорослішання, пошуків. Нинішня — глибша, дослідницька робота, до якої вона свідомо йшла.

Створювалася «Метанойя» під час повномасштабної війни. Мисткиня наголошує: культура сьогодні має підтримувати людей, не давати занепасти духові. Сам похід на виставку вона порівнює з дією — можливістю на годину-другу зануритися в інший світ, відволіктися від буденності й тривог.

Авторка не очікує, що кожен глядач порине в усі сенси. Але сподівається: хоч у когось відбудеться внутрішній «щелчок». Навіть якщо це буде одна людина — для неї це вже означатиме, що все було недарма. Адже кожна картина, каже IMARY, — це передусім діалог.

Виставка працюватиме до 27 вересня.