Українське Слово

Кілька днів у Білорусі тривали маневри на яких білоруське військо готувалось до дій в умовах військового стану. Контролював перебіг навчання особисто президент Олександр Лукашенко. Він наголосив, що Захід все більше втручатиметься у внутрішні справи Білорусі, тому країна повинна інтенсивно готуватись до війни. У випадку агресії Білорусь, як і під час Другої світової війни, повинна стати партизанським краєм.

Територіальна оборона, як виразився президент має складатись з традиційних військових підрозділів і народного ополчення, якими керуватимуть представники місцевої влади. З цієї причини президент вручив генеральські погони губернаторам і мерові Мінська. «Тепер ви генерали. Половина вашого життя це тепер військо. Мусите діяти у порозумінні з генеральним штабом. Будемо творити нову армію» — сказав Лукашенко.

Всі керівники областей одягнули військові мундири, що мало підкреслити надзвичайний характер події. «Це не жарти, ситуація надзвичайно складна» — заявив Лукашенко і підкреслив, наскільки важливою є демонстрація сили і детермінації народу — «Тоді ніхто не нападе на Білорусь».

«Ми бачимо якими високими темпами йде розширення НАТО у європейському регіоні, як активно нарощується військова інфраструктура західних і північних сусідів поблизу наших кордонів» — констатував Лукашенко. «Тривожним фактором стає те, що останнім часом у деяких сусідніх країнах регулярно проводяться інструктажі і спеціальні наради з участю високопоставлених чиновників держдепартаменту і сенаторів США, міністрів і політиків європейських країн з доволі провокаційним порядком денним. Як влаштувати революцію у Білорусі, як змінити конституційний лад і тому подібними відкрито ворожими темами. Недооцінювати подібне явище не можна» — підкреслив білоруський президент.

Нова армія, сформована на основі структур місцевої влади, має налічувати 120 тисяч солдатів і бути готовою у кожний момент відбити напад та охороняти порядок в умовах надзвичайного стану.

На полігоні у Гожі (поблизу кордону з Польщею) Лукашенко вимагав від МВС і КДБ придушення будь-якої екстремістської діяльності, яка охоплює і будь-яку опозиційну діяльність. «Нема чого роздумувати, як нас оцінять і чи випадає, чи ні. Мусимо реагувати жорстко» — заявив президент.

Вперше Лукашенко коментував смерть свого друга Муаммара Каддафі. «Йому завдавали тортур, стріляли, раненого ґвалтували і викручували руки і ноги. Замучили його до смерті! З ним вчинили гірше, ніж це робили фашисти» — заявив Лукашенко.

Неочікувану мілітаризацію життя країни незалежні експерти зв’язують власне з подіями у Лівії. «В очах Лукашенка видно страх. Думаю, що тепер він задумується над власною долею» — сказав журналістам колишній міністр оборони генерал Павло Козловський.

Але для Козловського не зовсім зрозуміле, кого Лукашенко вважає головним ворогом і від кого збирається оборонятись. «Невже чекає на повітряну атаку НАТО? А може ворогом стає незадоволений ситуацією у країні народ?» — ставить питання генерал.

Запровадження військових звань для державного апарату має ще більше дисциплінувати чиновників, але чи так станеться? Не можна натягувати струну у нескінченість!

«Твориться атмосфера обложеної фортеці, що з одного боку має відвернути увагу суспільства від економічної кризи, а з другого — елементи військової дисципліни мають цементувати державний апарат. Метою Лукашенка є утримати владу і пережити кризу» — коментує політолог Валерій Карбалевич з аналітичного центру «Стратегія».

Протягом останніх шести місяців економічна ситуація Білорусі надзвичайно погіршилась. Інфляційний стрибок за останні півроку наполовину зменшив реальні доходи білорусів, що у свою чергу різко зменшило популярність Лукашенка. Згідно з незалежними дослідженнями, підтримка президента нині найменша після його приходу до влади у 1994 році і коливається в межах 20 %.

Ця обставина, а також події у Північній Африці, вплинули на Лукашенка і змусили його шукати відповіді на несподівані і прикрі виклики. Але перебуваючи у колії і стандартах «совкового» мислення, президент Білорусі не знайшов нічого кращого, як готувати партизанську війну проти Заходу, який збирається окупувати Білорусь. Насправді реальну загрозу владі Лукашенка становить Кремль, якому він вже досить таки набрид і Москва готова проміняти його на будь-яку більш-менш керовану кандидатуру.

Мабуть, Лукашенко це також розуміє. Звідси його істерика в бік Заходу, але вона позбавлена будь-яких підстав і лише поглиблює його ізоляцію.

Євген ПЕТРЕНКО