«Святе і грішне»: виставка про журнал «Перець» у Львові

У Львівському музеї історії релігії стартувала виставка «Святе і грішне», присвячена журналу «Перець» — одному з наймасовіших гумористично-сатиричних видань радянської доби. Організатори прагнуть показати, як гумор міг слугувати і державній пропаганді, і засобом обходу цензури.

Основу експозиції склала приватна колекція старшого наукового співробітника музею Ореста Даца. Його захоплення «Перцем» почалося в дитинстві, коли він знайшов старий номер журналу на горищі в Східниці. «Як сьогодні пригадую: ми гостювали у моєї мами в Східниці, де колись активно виписували "Перець". Був 1991 рік, мені тоді виповнилося 10 років. В одній зі старих шухляд я знайшов примірник "Перця". №5 за 1990 рік», — згадує колекціонер.

Понад п’ятнадцять років потому дитяча цікавість переросла в систематичне збирання. Поштовхом став візит на стихійний книжковий ринок біля пам’ятника Івану Федорову у Львові. Завдяки букіністам Дацу вдалося зібрати повну серію номерів з 1969 по 1991 рік. Найстаріший повноцінний екземпляр датується 1953 роком. Є в колекції й раритет 1947 року, але через пошкодження він не входить до офіційного каталогу.

Виставка побудована хронологічно та охоплює період від 1950-х до 1990-х років. Відвідувачі можуть простежити еволюцію видання: від його попередника — київського «Червоного Перця» 1920-х років, який очолював Василь Губенко (брат Остапа Вишні), до «золотої епохи» другої половини 1950-х, коли наклади сягали мільйонів.

«Перець був одним з найпопулярніших видань. Це було гумористично-саркастичне видання. Коли пенсіонерам приносили пенсії, то їм треба було якусь передплату зробити. І вони завжди хотіли журнал "Перець"! А тому його можна було знайти в кожній хаті», — зауважила заступниця директора музею та кураторка виставки Олександра Киричук.

Особливу увагу в експозиції приділено рубриці «Житіє святих і нечестивих», яку в 1960-х роках започаткували художники Анатолій Василенко та Сергій Герасимчук. Через алегоричні образи ангелів і чортів автори висміювали дефіцит, хабарництво та розкрадання. «Наприклад, є сюжет, що ангел здав у хімчистку крила до Нового року. Звичайно, таке завдання не виконали, це ж переддень Нового року. А той, хто там сидів, каже: "Доведеться вам за старим стилем Новий рік зустріти" — а це вже релігійний підтекст!» — пояснює Киричук.

Назва виставки відображає контраст між офіційним ідеологічним фасадом та побутовим абсурдом радянської дійсності. Організатори сподіваються, що проєкт допоможе різним поколінням тверезо переосмислити минуле.