«Вирій. Простонеба» 2026: як етнофестиваль став простором стилю

Серпневий Київ на два дні перетворився на простір, де українська автентика зустрілася з електронною музикою та сучасним мистецтвом. 8 і 9 серпня на ВДНГ упродовж другого фестивалю «Вирій. Простонеба», створеного командою «Куражу», звучали українські ритми, працювали театральні сцени та мистецькі інсталяції. Усе це склалося в суцільний потік натхнення, але справжнім серцем події стали її відвідувачі.

Дрес-код фестивалю не мав суворих рамок — лише загальний настрій розкутого етностилю. Гості вільно інтерпретували українські мотиви, змішуючи традиційні символи з фестивальною естетикою. Легкий льон, ніжне мереживо, затишне кроше, вільні силуети, що ловили серпневий вітер, вінки із сухоцвітів, виразні металеві прикраси та загадкові маски — усе це творило природний, трохи містичний настрій. Ніхто не вдавався до буквальної етніки: кожен створював власну сучасну версію традиції.

Вийшло яскраво, самобутньо й по-справжньому магічно — чи не український варіант культового Burning Man. Серед гостей помітили організаторку події Альону Гудкову, а також Катю Сільченко, Руслана Багінського та інших відомих українців. Фотографка Анжеліка Сердюк зафіксувала найяскравіші образи фестивалю, щоб зберегти цю унікальну атмосферу.

«Вирій» — це не просто концерт чи вечірка, а простір, де кожен міг бути собою, одягнувши власне бачення української культури. І саме в цій свободі — головна магія фестивалю, що доводить: традиція може бути живою, сучасною та безмежно стильною.