Україна закликає світ закрити «Російські доми»

Іноді культурний центр — це не про книжки й концерти, а про те, хто і як розповідає світові історію. Саме так тепер звучить українська позиція щодо мережі «Російський дім»: Київ звернувся до урядів різних країн із закликом обмежити роботу цих установ або закрити їх повністю.

Про це міністр закордонних справ України Андрій Сибіга написав у соцмережі X. За його словами, росія веде глобальну боротьбу за уми людей, використовуючи для цього мережу інструментів і каналів — зокрема «Россотрудничество» та культурні центри «Російський дім». Українська сторона передала урядам інших держав аргументи про те, яку загрозу ця мережа становить для їхньої національної безпеки, і закликала або обмежити її діяльність, або повністю закрити ці осередки.

Сибіга наголосив, що «когнітивну сферу сучасної війни не можна недооцінювати». Він також позитивно оцінив кроки європейських країн, які вже обмежили роботу російських центрів. «Наш спільний європейський дім — це не місце для “російських домів”, які пропагують військову пропаганду та активно працюють над підривом миру в Європі», — зазначив міністр.

Попри те що частину таких установ уже закрито, за оцінкою Сибіги, вони продовжують працювати щонайменше в семи європейських країнах. Ще масштабнішою залишається мережа в Африці, Центральній і Східній Азії, Азійсько-Тихоокеанському регіоні та Південній Америці. У деяких державах офіційна інфраструктура «Російського дому» збереглася, а подекуди ці центри вбудовані в дипломатичну інфраструктуру росії.

Показовим є приклад Німеччини. На початку вересня стало відомо про припинення роботи «Російського дому» в Берліні. Міністр у своєму дописі назвав центр уже закритим, хоча офіційно Німеччина лише розірвала угоду, яка регулює його роботу як культурного інституту: вона має припинити дію в середині 2027 року. Відряджених із росії працівників центру також зобов’язали залишити країну, що, за поясненням МЗС Німеччини, фактично унеможливить його подальшу діяльність.

Це рішення ухвалили після інциденту в аеропорту Лейпциг/Галле 4 серпня. Німецький уряд заявив, що вважає росію відповідальною за спробу гібридної атаки. Окрім припинення роботи «Російського дому», Німеччина закрила російське генеральне консульство в Бонні з 18 вересня, викликала російського посла, заявила про намір запропонувати нові санкційні списки в ЄС, посилити контроль за в’їздом громадян росії та тиск на російський «тіньовий флот».

Схожа історія — у Молдові. На початку липня російський Центр науки і культури в Кишиневі, відомий як «Російський дім», припинив роботу. Це сталося після того, як Молдова розірвала міжурядову угоду з росією про діяльність культурних центрів. Частину його функцій передали культурному відділу посольства росії.

Молдовська влада пояснювала своє рішення загрозами для інформаційної безпеки та суверенітету країни. Міністр культури Крістіан Жардан заявляв, що після початку повномасштабного вторгнення росії в Україну, на тлі спроб дестабілізувати Молдову та інформаційних атак, угоду могли використовувати для поширення спотворених російських наративів.

Раніше подібні установи припинили роботу, зокрема, в Азербайджані, Великій Британії, Данії та Польщі. А в серпні 2026 року організація Pushkin House заявила про відкриття російсько-англійської книгарні у своєму приміщенні в Блумсбері.

Отже, йдеться не про заборону культури як такої, а про те, хто і з якою метою говорить від її імені. Коли культурний осередок перетворюється на інструмент впливу, питання про його закриття стає питанням безпеки — і саме так його тепер формулює Київ.