У
Українське словоКультура, мистецтво, література
Знайти

Майже 600 викрадених Росією музейних експонатів внесли до бази Інтерполу

·82 слівредакція
Майже 600 викрадених Росією музейних експонатів внесли до бази Інтерполу

Віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики Тетяна Бережна повідомила, що близько 600 музейних об’єктів, викрадених Росією з українських музеїв, уже занесені до бази Інтерполу.

Цифри, що вражають, але за ними — тисячі втрачених історій. Під час робочого візиту до Івано-Франківська міністерка культури Тетяна Бережна розповіла про масштаби культурного спустошення, якого зазнала Україна через російську агресію. За її словами, з музеїв, що опинилися в окупації або досі перебувають під контролем ворога, Росія цинічно вивозила національні святині — до Москви чи Санкт-Петербурга.

«Ми дуже багато маємо прикладів, коли з музеїв, які були в окупації, або знаходяться в окупації, Росія брутально викрадала наші святині й перевозила їх до столиці своєї чи до Петербурга. Ми працюємо з Інтерполом, і вже близько 600 об'єктів занесли в його базу», — зазначила очільниця Міністерства культури.

Це не просто сухі цифри реєстру. За кожним номером — унікальні твори мистецтва, археологічні знахідки, ікони, картини, предмети побуту, що формували культурний код цілих регіонів. Внесення до бази Інтерполу — це перший крок до міжнародного розшуку та повернення втраченого. Водночас процес ускладнюється тим, що частина територій досі окупована, а доступ до музейних фондів обмежений.

За підрахунками Світового банку, непрямі збитки, завдані українській культурі, сягають 24 мільярдів доларів. Це — ціна, яку платить не лише сучасне покоління, а й майбутні, бо втрачені артефакти неможливо відтворити. Культурна спадщина — це не лише естетична цінність, а й ідентичність народу, і її знищення є частиною ширшої стратегії стирання української пам’яті.

Попри масштаби втрат, робота з міжнародними інституціями триває. Кожен внесений до бази Інтерполу об’єкт — це сигнал світовій спільноті про те, що культурні злочини не мають терміну давності. І хоча шлях до повернення може бути довгим, сама фіксація фактів викрадення є важливим кроком до справедливості.

Читайте також