Таємна дипломатія: хто зі США їздив до Путіна і навіщо

У тиші міжнародної дипломатії іноді з’являються несподівані постаті. Родні Мімс Кук-молодший, який очолює Комісію з образотворчих мистецтв США і курує розширення бальної зали Білого дому, виявився в центрі історії, що може змінити уявлення про те, як Вашингтон шукає шляхи до завершення війни.

За інформацією обізнаних джерел, Кук вирушив до Санкт-Петербурга в червні, щоб узяти участь у Петербурзькому міжнародному економічному форумі. Перед поїздкою він отримав дипломатичний паспорт, пройшов детальні брифінги, а в самому місті його супроводжувала дипломатична охорона. Під час форуму американець зустрічався з кремлівськими посадовцями, зокрема з Антоном Кобяковим — старшим помічником Володимира Путіна.

Сам Кук представляв цю поїздку як «культурний візит», наголошуючи на любові до російської культури. Але на сесії запитань і відповідей із російським диктатором він передав «щире вітання від вашого друга, президента Трампа» і додав, що у сторін є багато ідей для обговорення між столицями вже наступного тижня. Путін відповів, що «м’яч на боці Трампа». На запитання про деталі зустрічей Кук лише сказав: «Є багато запитів. Ми зараз над цим працюємо».

Ця поїздка стала першим візитом американського посадовця на форум із 2018 року, коли США почали бойкотувати захід після арешту відомого бізнесмена, а згодом і через повномасштабне вторгнення Росії в Україну. У Білому домі поки що не підтверджують, що Кук виконував конкретну дипломатичну місію, але наголошують, що США «продовжують відігравати конструктивну роль, розмовляючи з обома сторонами та працюючи над завершенням війни». Дональд Трамп, за словами представника адміністрації, «оптимістично» налаштований щодо мирної угоди.

Історія з Куком — це не перший випадок, коли американська сторона намагається використати нестандартних посланців для налагодження діалогу з Москвою. У червні держсекретар Марко Рубіо заявляв, що не знав про американську делегацію в Санкт-Петербурзі, що лише додає туману навколо цієї ініціативи.

Чи стане культурний візит містком до миру — питання відкрите. Але сам факт того, що людина, яка відповідає за естетику Білого дому, опинилася за столом переговорів із Кремлем, свідчить: дипломатія часом обирає дивні шляхи.