Музей мистецтв у Кропивницькому: хто і як вирішує долю закладу

У Кропивницькому назріває кадрова інтрига навколо обласного музею мистецтв. 25 серпня завершуються п'ятирічні контракти очільників одразу трьох комунальних закладів: музею мистецтв, обласної бібліотеки для дітей імені Шевченка та юнацької бібліотеки імені Маланюка. Та чи не найбільше уваги прикуто саме до музею, де чинна директорка Тетяна Ткаченко публічно заявила про перешкоджання її роботі з боку обласного департаменту культури та скасування конкурсу на посаду. У відповідь керівниця департаменту Уляна Соколенко на брифінгу 18 серпня вирішила говорити мовою документів, а не емоцій.

Спершу — про повноваження, які часто стають каменем спотикання. Засновником обласних музеїв є Кіровоградська обласна рада. Саме вона затверджує статути та має виключне право призначати й звільняти керівників. Департамент культури, своєю чергою, виконує роль головного розпорядника бюджетних коштів і спеціально уповноваженого органу охорони культурної спадщини. Тож ані департамент, ані обласна військова адміністрація не можуть одноосібно вирішувати кадрові питання — це прерогатива обласної ради, яка укладає з директором контракт із чітко прописаними обов'язками.

Через воєнний стан конкурси на заміщення посад скасовані, тож після 25 серпня рішення про те, хто очолить заклади, ухвалюватиме голова обласної ради своїм розпорядженням. Це, власне, і створює поле для маневрів і непорозумінь.

Щодо самого музею, то в його штаті — 37 одиниць, з яких на початок серпня вісім були вакантними. Середня зарплата працівника — 17 640 гривень. У департаменті головною проблемою називають відсутність головного інженера — посада вакантна вже п'ять років. Саме це, на думку посадовиці, і є коренем частих аварійних ситуацій, адже музейникам бракує технічних знань, а контроль за мережами, дахом і системами потребує щоденної фахової уваги. Добір кадрів, утім, — компетенція самого директора.

Фінансові звинувачення в департаменті також відкидають. За даними Уляни Соколенко, з 2021 по 2026 рік фонд оплати праці музею зріс на 38,7%, а видатки на енергоносії — на 96,8%. Музей використовує два приміщення: пам'ятку архітектури «Колишній Пасаж» площею 1444 квадратних метри та орендовані площі в будівлі колишнього Нацбанку, що на балансі департаменту. На утримання орендованих приміщень з обласного бюджету виділили майже десять мільйонів гривень. А от повноцінна реставрація будівлі Нацбанку, за попередніми оцінками, потребує від 300 мільйонів гривень.

Щодо ремонтів, то на розробку проєктної документації для реставрації даху основної будівлі в 2026 році виділили 500 тисяч гривень. Через відсутність учасників на відкритих тендерах музей шукає виконавця для прямого договору, а саме фінансування робіт планують закласти в бюджет на 2027 рік. Для будівлі колишнього Нацбанку проєктну документацію на ремонт даху вже розробили, нині готують пряму угоду, щоб провести роботи цього року.

Окрема лінія — історія з конкурсом. Обласна рада оголосила його 24 червня, але в липні скасувала, не затвердивши склад комісії. Тетяна Ткаченко стверджує, що подала заяву ще 7 серпня, проте на засіданні профільної комісії 10 серпня, яке відбувалося онлайн, розглядали лише одну кандидатуру — Ірини Смаглюк. Депутатка Марина Осипенко, членкиня комісії, розповіла, що дві заяви були, але на розгляд винесли одну, тож вона утрималася від голосування. Зрештою більшість рішення про призначення Смаглюк не підтримала: п'ятеро «за», двоє утрималися.

Сама Ірина Смаглюк, яка працює у сфері культури понад десять років, запевняє, що подала кандидатуру з власної ініціативи, без жодних прохань з боку влади, і має власну програму розвитку музею. Вона, утім, наголошує, що не прагне посади будь-якою ціною і що публічні конфлікти шкодять і закладу, і галузі загалом.

Ця ситуація — не просто кадрова ротація, а віддзеркалення ширшої проблеми: як у час війни, коли звичні процедури зупинені, зберігати баланс між законністю, фаховістю та інтересами закладу. Відповідь на питання, хто очолить музей мистецтв, — це відповідь і про те, якими принципами керується громада, обираючи тих, кому довіряє культурну спадщину.