Світ Марії Примаченко оживає на екранах: цифрова колекція в Samsung Art Store
Фантастичні звірі та квіти Марії Примаченко відтепер доступні у глобальному застосунку Samsung Art Store. Правнучка художниці Анастасія Примаченко-Гнатюк розповідає, що стоїть за химерними образами та чому її прабабуся вчила світ людяності.
Картини Марії Примаченко, однієї з найвідоміших українських художниць, чиє наївне мистецтво десятиліттями зберігало національну ідентичність, отримали нове цифрове життя. Компанія Samsung Electronics спільно з Фондом родини Марії Примаченко додала добірку її робіт до застосунку Samsung Art Store, доступного на телевізорах The Frame, Micro RGB, Neo QLED та OLED. Тепер поряд із шедеврами з музею Метрополітен у Нью-Йорку, лондонського Тейт, мадридського Прадо та віденського Бельведер з’явився і голос України.
«Для нас велика честь, що картини Марії Примаченко відтепер є частиною глобальної платформи Samsung Art Store. Це не лише визнання величі її творчості, а й важливий крок до популяризації української культури у світі», — зазначає Вадим Родітєлєв, PR-менеджер компанії «Samsung Electronics Україна».
Серед представлених робіт — «Моя хата, моя правда», яку Марія Примаченко подарувала своєму онуку Івану. На ній зображені жінки, що займаються хатніми справами: це уособлення самої художниці, її матері Параски, бабусі та невістки Катерини. Для правнучки Анастасії Примаченко-Гнатюк ця картина — про зв’язок поколінь, родинні традиції та любов, що передаються від матері до дитини. «Мені неймовірно тепло на душі від думки, що така родинна й глибоко українська картина стане частиною сучасних інтер’єрів і запалить той самий теплий вогник затишку в домівках людей по всьому світу», — ділиться вона.
Окрему увагу привертає автобіографічна робота «Гусі пасла під вербою, на пісочку вчилася малювати». Вона зображує маленьку Марію біля озера поруч із хатою, де вона, пасучи гусей, малювала на піску дубчиком. Це частина серії картин-ілюстрацій 1960-х років, які мали стати книгою про життя художниці, але так і не були видані. Ще один автопортрет — «Звєр полєский» — містить на звороті власноруч написану біографію Марії про приїзд до Києва в експериментальні майстерні та перше визнання.
Анастасія Примаченко-Гнатюк пояснює, що риси характеру для своїх фантастичних звірів Марія брала зі спостережень за людьми — гостями, сусідами, які щодня заповнювали її хату. «У час, коли навколо так багато складного, штучного й холодного, її роботи повертають людину до чогось справжнього та живого», — каже вона. Головне послання художниці, на думку правнучки, — берегти людяність, своє коріння та пам’ятати, що добро має величезну силу.
Світ Марії Примаченко, який поєднує дитячу відкритість і глибокі сенси про добро і зло, тепер може стати частиною щоденного простору глядачів по всьому світу, перетворюючи екрани на персональні галереї.
