Глина крізь віки: у Любечі покажуть 1000 років кераміки

Любеч, одне з найдавніших міст Чернігівщини, готує проєкт, який поєднає археологію та сучасні технології. Нова експозиція «Любечська кераміка: 1000 років традиції» представить знахідки від часів Київської Русі до сьогодення. Відкриття заплановане на жовтень, а частина експонатів існуватиме у двох вимірах — фізичному та цифровому.

Ідея виникла не на порожньому місці: археологічні дослідження в Любечі дали чимало унікального матеріалу. Історик Ігор Кондратьєв зазначає, що цілі горщики — справжня рідкість, адже зазвичай дослідникам трапляються лише фрагменти: денця, стінки або вінця. Саме такі частини, зібрані під час експедицій та подаровані місцевими мешканцями, і складуть основу виставки.

Кераміка для археолога — не просто посуд, а своєрідний літопис. Як пояснює науковець В'ячеслав Скороход, форма та техніка виготовлення дозволяють визначити вік знахідки. Найбільше інформації несе вінець — верхня частина горщика, яка змінювалася й удосконалювалася з плином часу. Тож кожен вигин глини — це відбиток епохи.

Окрема родзинка проєкту — інтерактивна зона. Відвідувачі зможуть не лише роздивлятися експонати крізь скло вітрин, а й торкнутися копій, надрукованих на 3D-принтері. Спочатку предмети оцифровують методом фотограмметрії, а вже потім відтворюють у матеріалі. Це відкриває доступ до давнини для людей із порушеннями зору та тих, хто не має змоги відвідати музей особисто.

Цифровізація має ще один важливий аспект — збереження спадщини. У воєнний час, коли культурні об'єкти можуть бути зруйновані, 3D-моделі стають страховкою від забуття. «Ми не втратимо його форму, ми не втратимо його опис», — наголошує Скороход. Окрім кераміки, планують оцифрувати й архітектурні пам'ятки Любеча, а віртуальна частина експозиції дозволить ознайомитися з ними людям з усього світу.

Цей проєкт — про діалог між минулим і майбутнім, де давня глина зустрічається з сучасними технологіями, аби розповісти свою історію кожному, хто готовий слухати.