60 пам'яток Дніпра під ударами РФ: реставрація чекає, поки триває війна
Від початку повномасштабного вторгнення у Дніпрі пошкоджено або зруйновано 60 об'єктів культурної спадщини. Відновлення ускладнює не лише брак коштів, а й нестача фахівців та ризик нових атак.
Дніпро, яке щоночі потерпає від російських безпілотників та ракет, веде власний, дуже болісний облік втрат. Серед зруйнованого й понівеченого — не лише житлові будинки, а й десятки пам'яток культурної спадщини. За даними міського управління з питань охорони культурної спадщини, йдеться про 60 об'єктів: вісім національного значення, 28 місцевого та 24 щойно виявлені.
Пошкодження розпорошені по всіх трьох історичних ареалах міста. У центральному, що охоплює проспект Яворницького, постраждав будинок на вулиці Шевченка, 23 — щойно виявлена пам'ятка, знищена вщент. Поруч двічі потерпав Художній музей. На заході, біля проспекту Нігояна, тричі пошкоджено будівлю колишнього Брянського собору, де нині звучить органна музика. А у східному ареалі чотири рази потерпали кутові будинки з баштами та прилегла історична забудова.
Серед пам'яток національного значення — Палац студентів ДНУ, будівлі Гірничого університету, історичний музей та садиба Яворницького. В останній, за словами начальниці управління Надії Лиштви, двічі вилітали вікна, а стіни вкрилися тріщинами.
Чому ж замість повноцінної реставрації місто обмежується «латанням дір»? Причин кілька, і всі вони болючі. Перша — війна. Вкладати мільйони у відновлення пам'ятки, яка за місяць може знову постраждати від удару, — означає свідомо спалювати бюджетні гроші. Тож нині зусилля спрямовують на поточні ремонти: вставити вікна, перекрити дах, аби люди могли жити в історичних будинках.
Друга проблема — кадри. Закон забороняє залучати до робіт на пам'ятках звичайні будівельні бригади. Навіть вікна мають монтувати атестовані реставратори. Але більшість із них нині служать у ЗСУ. Ситуація ускладнюється тим, що проєктна документація, яка готувалася до війни, стрімко старіє: ціни на матеріали зростають, а після кожного нового «прильоту» обстеження доводиться починати спочатку.
Попри все, робота триває — хай і в інший спосіб. Управління культури замовляє облікову документацію та оцифровує фото зруйнованого будинку на Шевченка, 23, аби в майбутньому його можна було відтворити. А над відновленням вітражів Будинку органної музики нині працюють студенти Київської національної академії образотворчого мистецтва і архітектури. Ініціативу виявив викладач Данило Гурін, чий брат Антон, відомий реставратор, загинув на фронті торік. Студенти щодня, навіть у вихідні, відтворюють розбиті вітражі, уламки яких перевезли до Художнього музею. Автор вітражів, пан Данилов, живий — до нього звернулися по ескізи. Консультує процес львівська реставраторка Марія Шумська.
Ця робота — про впертість і пам'ять. Вона не дає відповіді на питання, коли Дніпро зможе повернути свої пам'ятки в повному обсязі. Але вона свідчить: навіть коли війна руйнує камінь і скло, люди знаходять спосіб зберегти те, що можна врятувати, — аби колись, після перемоги, відбудувати решту.
Читайте також
Ще в розділі «Історія»
- Магістратура з бібліотечної справи: скільки коштує навчання у 2026/27 році
- У Франції затримали підозрюваного у викраденні 2500-річного золотого намиста
- Арт-салон «SANDIQ»: як кримськотатарська культура стає бізнесом
- Іспанський поет Берньє вперше в Україні: культура сильніша за страх
- Ощадбанк: безбар’єрність як нова культура сервісу




