Коментуючи події, які відбуваються на Близькому Сході та у Північній Африці, відомий український письменник, громадський і політичний діяч, дипломат Юрій Щербак відмітив:
— Не думаю, що публікації у WikiLeaks викликали той потужний ефект доміно, який ми спостерігаємо у цьому регіоні, де уже кілька тижнів тривають революційні події. Давайте згадаємо: існує така теорія хвиль, революційних заворушень, які ідуть хвилею, прокочуються по різних куточках світу. Це трапляється кожні 10–15 років. Подібні хвилі накочувалися, наприклад, у двадцятому столітті кілька разів. Події 1917–1918 рр. — це та ж хвиля, яка знищила Австро-Угорську, Османську та Російську імперії і привела у світ нові держави та нові режими. Можна згадати іншу хвилю — кінця 1950-х – 60-х років в Африці, коли там формувались незалежні держави.
Зараз знову настав такий історичний час, і так збіглись економічні та політичні обставини, які засягли режими геронтократії (чимось ці режимі нагадують мені режим СРСР часів пізнього Брежнева), котрі по кілька десятків років сидять при владі. Довкола них світ змінився, і усередині їхніх держав населення змінилось, люди стали більш освіченими, у них більше інформації про світ довкола. І народ не хоче жити по-старому! А правителі не хочуть змінювати свою стару гру. І тоді усередині країни зростає ота хвиля, яка здатна знести режим. І ці два фактори народжують революційні передумови, котрі у свою чергу популяризуються завдяки інтернету, соціальним електронним мережам. Усе починалося з локальних випадків: у Тунісі — із самоспалення молодої людини, дрібного підприємця; в Єгипті — з прикрого випадку, коли поліція зневажливо поставилась до бізнесмена в Александрії, і далі пішло розростання по регіону. Перший вогник починається з однієї людини, а далі перетворюється на вогнище, якраз завдяки інтернет-комунікаціям, зв’язкам поміж людьми та певними групами в і-неті. Інформація поширюється моментально і поширюється на різні країни.
Власне, це справді дуже серйозне явище, його зарано аналізувати. Зараз важко і спрогнозувати розвиток подій на Близькому Сході та на Півночі Африки. Кожен режим по-своєму вирішує питання та проблеми, які призвели до революційних виступів. У Тунісі та Єгипті не наважились кидати армію проти демонстрантів, на придушення народних заворушень. На сьогодні, найбільш небезпечна є ситуація у Лівії, і дай Боже, щоб Україні вдалося евакуювати співвітчизників і не допустити серед них жертв. Без перебільшення, можна сказати, що весь світ з тривогою дивиться на Лівію.
Богдана Костюк
Читайте також:
ООН: Дії лівійської влади можуть розглядатися як злочин проти людства
Юрій ЩЕРБАК: Ефект доміно
