В Україні розпочала роботу Програма Вивчення Сучасної Української Історії імені Петра Яцика. Інавгурація проекту відбулася у Львові - за участю фундатора Програми, дочки Петра Яцика Надії Яцик. Вона пояснила, що проект спрямований на те, щоб світ більше дізнався про Україну. Програма ставить собі за мету активізувати дослідження сучасної України на доброму світовому рівні та виховати нових молодих істориків, які писатимуть нову історію. Нова Програма здійснюватиметься у співпраці з Гарвардським українським науковим інститутом, Програмою Українських студій Колумбійського університету, Інститутом історії Польської Академії Наук та Центрально-Європейським Університетом у Будапешті. Більше про Програму "Українському Слову" розповіла Президент канадійської Освітньої Фундації Петра Яцика Надія ЯЦИК.
- Пані Надіє, яка причина Вашого візиту в Україну?
- Цього року я приїхала до України з нагоди інавгурації Програми Вивчення Сучасної Української Історії та Суспільства імені мого батька Петра Яцика.
Ця програма була заспонсорована нашою Освітньою Фундацією та урядом провінції Альберта. Закладені кошти дають гарантію безперервної праці. Це знаний у світі принцип ендавменту - тобто основна сума залишається неторканою і тому має зростати, а програма працює використовуючи лише щорічний відсоток. Університет Альберти стимулює ендавменти і сам подвоїв суму нашої пожертви. Тепер із більшими коштами програма зможе також зробити більше.
Наша нова програма є особливою із ряду причин. Перш за все, вона об'єднує три університети: Львівський національний імені Івана Франка, Український Католицький та Університет Альберти. Це також перший в історії Фундації університетський проект, який базуватиметься в Україні.
Програма Вивчення Сучасної Історії є логічним продовженням перекладу на англійську мову Історії України Михайла Грушевського, яку започаткував ще мій батько. Ви можете запитатися, чому Грушевський саме в англійській мові, а я Вам відповім словами Петра Яцика: "Ми чомусь думаємо, що світ нас не визнає або навіть не любить. Це неправда, світ про нас просто дуже мало знає". Тому аби про нас знали, Грушевський заговорить також і англійською. Тоді ця праця і, зокрема, Історія України будуть доступні і зрозумілі будь-де.
Тепер час на Історію останнього століття.
- Як зародилася ідея цієї Програми, як вибрали керівника? Чому реалізуєте Програму саме у Львові?
- Два роки тому до Фундації прийшло декілька пропозицій про фінансування. Усі були вартими розгляду. Одна з них - Програми Вивчення Сучасної Української Історії та Суспільства - була представлена знаним україністом професором Френком Сисином. Доктор Сисин працює із різними університетами світу і добре орієнтується у їхніх сильних і слабких сторонах. Тож історики львівських університетів були запропоновані серед сильних.
Директор Програми професор Ярослав Грицак є молодим і вже відомим у науковому світі науковцем. На нього та його команду у нас особливі сподівання.
- Розкажіть, будь ласка, більше про самого Петра Яцика.
- Петро Яцик народився в Україні у селі Верхнє Синьовиднє. У період Другої світової війни виїхав до Канади, де маючи дві руки, голову і завзятість до праці, досягнув успіху у будівничій ділянці. Батько не боявся поразок, а точніше - вони його не знеохочували. Він також мав талант бачити більше і дальше та розуміти, де саме потрібно докладати зусиль.
У 1986 Петро Яцик заснував свою Освітню Фундацію. Загальна мета її була підняти престиж України у світі, а робити це батько вирішив засновуючи та підтримуючи українські студії у провідних університетах світу. Університети живуть значно довше ніж люди чи навіть фундації, наприклад, така як наша. До того ж академічні установи завжди формували міжнародну думку. Батько це розумів і вирішив допомагати Україні саме на академічному, вищому рівні.
Про більше можна довідатися із вебсторінки нашої Фундації: www.petro-jacyk-foundation.org
- В Україні проходить Конкурс з Української Мови ім. Петра Яцика. Чи це також починання Вашого батька?
- Петро завжди вважав себе українцем і мовне питання для мого батька було важливим. Живучи в англомовній державі, він зберігав українські традиції, і я дитиною мусіла ходити до ще однієї, української школи. Повірте, я не завжди хотіла іти в суботу до школи, в той час, коли мої товариші могли довше поспати.
Уже у дорослому віці я оцінила далекоглядність батьків і, звичайно ж, відчула позитивні результати моїх "суботніх" зусиль.
Петро Яцик казав, що жити в Україні і говорити іншою мовою - це неприродно, це як би пси м'явкали. Він хотів цьому зарадити, і так був задуманий мовний конкурс для школярів із грошовими нагородами для їх заохочення. Ліга Українських Меценатів у Києві взяла на себе організацію, а батько зобов'язався покривати усі необхідні витрати протягом перших трьох років.
На жаль, не дочекавшись другого конкурсу, Петро помер. Але його зобов'язання стали моїми і я перейняла справу. Після перших трьох років з огляду на важку економічну ситуацію в Україні я погодилася продовжити свої фінансові гарантії ще на три роки з умовою, що опісля Україна перебере на себе цю справу. Так і сталося. У 2006 році я відійшла від Конкурсу як фінансово відповідальна, і радію, що справа знайшла підтримку серед меценатів в Україні. Цього року проводитиметься ювілейний 10-ий мовний конкурс в Україні.
Конкурс з Української Мови ім. Петра Яцика був чи не єдиним НЕуніверситетьським проектом Фундації Яцика. Тепер ми знову повернулися до своїх основ і Програма Вивчення Ссучасної Історії України є цьому добрим продовженням.
- З усього видно що ваша Фундація прагне робити зміни великого масштабу. З якими університетами ви працюєте? Хто є Ваші партнери?
- Тут список великий. Наші партнери провідні світові університети - такі як Гарвард, Колумбійський Університет у Нью-Йорку, Університет Торонто, Йорк Університет, Університет Альбетри.
Зауважте, що у кожному із згаданих університетів ми підтримуємо саме Українські Студії. Ось наприклад, вже згаданий переклад на англійську мову Історії України Михайла Грушевського провадить Канадійський Інститут Українських Студій, що при Університеті Альберта.
Починаючи з 2009 року, ми додамо до списку ще двох партнерів - університети в Україні.
- Очевидно, що Освітня Фундація Петра Яцика робить багато і забирає багато Вашого Часу. Чи маєте Ви ще якісь зацікавлення? Розкажіть будь-ласка більше про себе.
- Так склалося, що мене люди більше знають як філантропа, бо Я і Фундація Яцика жертвуємо багато на українські справи. Але, окрім знаної в українській громаді Освітньої Фундації Петра Яцика, я керую будівельною компанією. Ця робота власне і займає левову частку мого часу. Сама компанія має багаторічні традиції і шановану репутацію серед клієнтів.
А решта часу, мабуть, так як у всіх - сім'я, дім, друзі і просто життя.
"Українське Слово"
