Витинанки, що лунають: пам’яті Дарії Альошкіної

16 серпня 2026, 04:00 ·213 слівредакція

Українська мистецька спільнота втратила Дарію Альошкіну — авторку витинанок, які стали голосом української культури у світі. Її життя обірвалося раптово, лишивши по собі глибокий слід у сучасному мистецтві.

Дарія Альошкіна належала до тих митців, чия творчість не потребує перекладу. Її витинанки — тонке мереживо паперу, вирізане з болем і ніжністю, — розповідали про Україну мовою, зрозумілою кожному. Вона брала традиційні символи, пам’ять і образи, переплавляла їх у сучасне мистецтво, і так народжувався діалог між минулим і сьогоденням.

Її роботи експонувалися далеко за межами батьківщини, представляючи українську культуру на міжнародній арені. Кожна витинанка була не просто орнаментом, а цілою історією — про війну, втрати, надію та незламність. Альошкіна вміла зробити так, що архаїчне звучало сучасно, а знайоме — несподівано новим.

Звістка про її раптову смерть стала шоком для колег, друзів і шанувальників. У цей день, коли фронтові зведення повідомляють про 170 бойових зіткнень, а небо над Україною перетинають ворожі дрони, втрата мисткині відчувається особливо гостро. Мистецтво завжди було тим простором, де українці шукали сили, і Альошкіна щедро ділилася цією силою через свої роботи.

Її спадщина — це не лише витинанки, а й нагадування про те, що культура є зброєю, яка не іржавіє. Дарія Альошкіна пішла, але її мистецтво продовжує говорити — про нас, про нашу пам’ять і про те, що ми несемо у світ. І в цьому її безсмертя.