«Наші мінливі хащі»: у Житомирі показали живопис двох художниць

У Житомирі в Домі української культури триває виставка «Наші мінливі хащі» — спільний проєкт двох художниць, які працюють у різних містах, але, як виявилося, мислять напрочуд схоже. Киянка Валентина Хміль представила 18 робіт, одеситка Дар'я Головіна — 7 полотен. Експозицію відкрили 7 серпня, і працюватиме вона до кінця місяця.

Для 26-річної Валентини це вже третя персональна виставка: попередні дві відбулися в Києві, тож Житомир став другим містом, де вона показує свої картини. Дар'я Головіна приїхати не змогла, тому представляла проєкт сама Валентина. Художниці познайомилися в Києві на виставці Дар'ї у липні 2026 року — і це знайомство, зі слів Валентини, переросло в органічну співпрацю.

«Я дуже рада знайомству з Дар'єю. У нас однакові погляди на життя, співпадають теми, багато спільного в нашій практиці, тому дуже гармонійним вийшов проєкт — неочікуваний для нас обох. Я вважаю, що це дуже органічна співпраця», — розповіла Валентина.

Центральна тема її живопису — людина, її психологія, емоційні стани, а також те, як ми взаємодіємо зі світом. Художниця зізнається: люди для неї — бездонне джерело тем, адже вони складні й непередбачувані. Вона досліджує, як зовнішнє впливає на внутрішнє і навпаки, часто вдаючись до образів природи.

«Мені здається, так відбуваються процеси в житті. У світі загалом все дуже часто перегукується з процесами, які відбуваються в душі людини. І мені цікаво шукати ці взаємозв'язки між зовнішніми і внутрішніми світами, і відображати це на полотнах», — пояснює Валентина.

За фахом вона графічна дизайнерка, малює з дитинства. Працює переважно в класичній техніці — олійному живописі, а також експериментує з аквареллю. Свій стиль називає психологічним сюрреалізмом.

«Це коли звичні речі поєднуються незвичайним, нелогічним способом і через химерні образи створюють ефект магії», — каже художниця.

Відвідувачі виставки вже поділилися враженнями. Тетяна зізналася, що її заворожило полотно «Лісова Мавка» — чисте, світле, міфічне, з власним шармом. А Сергій зауважив, що роботи молодої мисткині не дитячі, мають філософський характер і сповнені символів та алегорій.

Виставка «Наші мінливі хащі» — це нагода побачити, як двоє різних художниць знаходять спільну мову через образи природи й людини. І, схоже, саме в цих переплетіннях і ховається та магія, про яку говорить Валентина.