Податкові пільги у Києві: чому столиця втрачає мільярди

Київ опинився у парадоксальній ситуації: місто, яке потребує коштів на укриття та транспорт, продовжує втрачати мільярди через застарілу систему податкових пільг. Аналітики громадської організації «Соціальний рух» звернулися до мера Віталія Кличка з вимогою переглянути підходи до оподаткування великого бізнесу.

Цифри свідчать про системну проблему: частка єдиного податку у структурі надходжень зросла з 56,8% до 63,6%, тоді як плата за землю скоротилася з 30,4% до 25,7%. Іншими словами, малі підприємці фактично субсидують місто, тоді як великі корпорації користуються пільгами.

Особливе занепокоєння викликає нормативна грошова оцінка землі, яка не переглядалася з 2014 року. За законом її слід оновлювати кожні п'ять-сім років. Голова бюджетної комісії Київради Андрій Вітренко підрахував, що таке зволікання коштує бюджету близько 7 мільярдів гривень щороку. Натомість депутат Олександр Костюшко порівняв можливий перегляд оцінки з «рубанням курки, завдяки якій ми всі виживаємо».

Окрема історія — пільги для великих підприємств. Київрада звільнила до кінця війни від земельного податку та орендної плати такі компанії, як «Епіцентр Н», «Люксон», Міжнародний виставковий центр, «Продхіміндустрія», «Юджин» та «Смерековий гай». Для «Алакор Сіті» та «Епіцентр К» пільги діяли два роки, але були скасовані ще 2024-го. Примітно, що половина цих компаній належить офшорним фірмам з Кіпру, а чотири — найбагатшим українцям з першої десятки Forbes.

У Київраді вже лежать два проєкти рішень, які могли б збалансувати ситуацію. Перший передбачає оновлення нормативної грошової оцінки землі до 2,6 тисячі гривень за квадратний метр з 1 липня 2026 року. Другий — скасування 50% знижки на оренду комунального майна для підприємців. Обидва документи входять до плану формування фінансових резервів на 2026-2028 роки, але досі не розглянуті.

Питання не лише в цифрах, а й у принципі справедливості. Коли малий бізнес платить більше, а великі корпорації отримують пільги, це створює викривлену економічну логіку. Місто, яке воює і потребує ресурсів, не може дозволити собі розкіш утримувати застарілі преференції для найзаможніших.