«Квітка Буття»: львівське панно 1989 року пропонують визнати спадщиною

Іноді пам'ятка не ховається за музейними вітринами, а живе собі у звичайному коридорі навчального закладу — і саме там її найлегше не помітити. Панно «Квітка Буття» на вулиці Тараса Шевченка, 116 у Львові належить саме до таких творів: воно вбудоване в повсякдення училища, але має власну мистецьку біографію.

Рішення рекомендувати панно до внесення до переліку об'єктів культурної спадщини ухвалила Консультативна рада з питань охорони культурної спадщини. Про це повідомили у пресслужбі Львівської обласної військової адміністрації.

Авторка твору — заслужена художниця України Ганна-Оксана Липа. Панно виконали на Львівській кераміко-скульптурній фабриці, а облікову документацію склав Віктор Штець. Матеріали — шамот і емаль — і задають ту фактуру та стриману колористику, за якими твір упізнається.

Якщо статус буде надано, охоронятимуть не лише саму роботу. Серед запропонованих елементів предмета охорони — композиція твору, автентичні матеріали й фактура, художньо-образне рішення, а також первісне місце розташування в інтер'єрі училища. Останній пункт особливо промовистий: ідеться про збереження не окремого предмета, а самого середовища, для якого твір задумувався.

За таким рішенням стоїть не лише мистецтвознавчий інтерес. Керамічні панно доби пізнього модернізму досі часто сприймають як звичайний декор і зносять під час ремонтів, навіть не усвідомлюючи, що втрачають. Визнання «Квітки Буття» спадщиною — це спосіб зафіксувати її цінність до того, як питання постане руба: зберегти чи замурувати. І, зрештою, нагадування, що культурний шар міста твориться не тільки в храмах і на площах, а й у стінах училищ, де на нього щодня дивляться ті, хто вчиться.