Фейк про «мощі» Коновальця у Львові: як ворог маніпулює пам’яттю
Російська пропаганда вигадала виставку «мощей» Євгена Коновальця у Львові, аби висміяти вшанування його пам’яті. Розповідаємо, як розпізнали підробку.
Уявіть: серпневий Львів, Палац культури імені Гната Хоткевича, а на афіші — «часточка мощей Євгена Коновальця». Звучить як абсурд, але саме такий банер наприкінці серпня заполонив російські телеграм-канали та дезінформаційні сайти. Вони запевняли, що 21 серпня у закладі відкриється виставка з реліквією, пов’язаною з головою ОУН.
Насправді жодного такого заходу не планувалося. У розкладі Палацу культури на цю дату не було жодної події, а керівництво закладу офіційно спростувало інформацію, назвавши афішу підробкою. Директорка Софія Ліщинська наголосила, що це звична тактика ворога — маніпулювати резонансними темами, аби посіяти сумнів і насміх.
Чому саме «мощі»? Це свідома термінологічна пастка. У християнській традиції мощами називають останки святих, канонізованих Церквою. Євген Коновалець — видатний військовий і політичний діяч, але до лику святих його не зараховували. Вживаючи це слово, пропагандисти намагаються висміяти саму ідею вшанування його пам’яті, перевести серйозну тему в абсурдний релігійний контекст.
За цим фейком стоїть не лише вигаданий банер. Ворог використав SEO-маніпуляції, щоб просунути підробку в пошуковій видачі Google. Сотні сторінок пропагандистської мережі мали однаковий опис фейкового анонсу, хоча після переходу користувач бачив зовсім інший контент. Це класична схема: спершу заманити, потім дезорієнтувати.
Інформаційна атака збіглася з реальними подіями: 18 серпня останки Євгена Коновальця, ексгумовані 11 серпня в Роттердамі, перепоховали на Національному військовому меморіальному кладовищі. Це викликало хвилю обурення серед російських посадовців, і підроблена афіша стала черговим кроком у кампанії дискредитації.
Цей випадок — не просто історія про черговий фейк. Це нагадування про те, як пропаганда використовує наші болючі точки. Вона бере реальну подію, додає абсурдний елемент і поширює зі швидкістю вірусу. Але щоразу, коли ми впізнаємо цю тактику, ми робимо крок до медіаграмотності, яка сьогодні є частиною національної безпеки.
Читайте також
Ще в розділі «Мистецтво»
- 80 років закарпатської школи: ювілейна виставка в Ужгороді
- Російська пропаганда про «скіфське золото» дісталася Вашингтона
- «Моя Україна»: у Ковелі відкрили виставку до 35-річчя Незалежності
- «Люди свободи»: у Луцьку розповіли про борців за державність
- «Україна — це квітка, яка розквітне»: у музеї Шевченка відкрили виставку JYTTIA. Kvitka






