У
Українське словоКультура, мистецтво, література
Знайти

Фейк про «мощі» Коновальця у Львові: як ворог маніпулює пам’яттю

·289 слівредакція
Мистецтво

Російська пропаганда вигадала виставку «мощей» Євгена Коновальця у Львові, аби висміяти вшанування його пам’яті. Розповідаємо, як розпізнали підробку.

Уявіть: серпневий Львів, Палац культури імені Гната Хоткевича, а на афіші — «часточка мощей Євгена Коновальця». Звучить як абсурд, але саме такий банер наприкінці серпня заполонив російські телеграм-канали та дезінформаційні сайти. Вони запевняли, що 21 серпня у закладі відкриється виставка з реліквією, пов’язаною з головою ОУН.

Насправді жодного такого заходу не планувалося. У розкладі Палацу культури на цю дату не було жодної події, а керівництво закладу офіційно спростувало інформацію, назвавши афішу підробкою. Директорка Софія Ліщинська наголосила, що це звична тактика ворога — маніпулювати резонансними темами, аби посіяти сумнів і насміх.

Чому саме «мощі»? Це свідома термінологічна пастка. У християнській традиції мощами називають останки святих, канонізованих Церквою. Євген Коновалець — видатний військовий і політичний діяч, але до лику святих його не зараховували. Вживаючи це слово, пропагандисти намагаються висміяти саму ідею вшанування його пам’яті, перевести серйозну тему в абсурдний релігійний контекст.

За цим фейком стоїть не лише вигаданий банер. Ворог використав SEO-маніпуляції, щоб просунути підробку в пошуковій видачі Google. Сотні сторінок пропагандистської мережі мали однаковий опис фейкового анонсу, хоча після переходу користувач бачив зовсім інший контент. Це класична схема: спершу заманити, потім дезорієнтувати.

Інформаційна атака збіглася з реальними подіями: 18 серпня останки Євгена Коновальця, ексгумовані 11 серпня в Роттердамі, перепоховали на Національному військовому меморіальному кладовищі. Це викликало хвилю обурення серед російських посадовців, і підроблена афіша стала черговим кроком у кампанії дискредитації.

Цей випадок — не просто історія про черговий фейк. Це нагадування про те, як пропаганда використовує наші болючі точки. Вона бере реальну подію, додає абсурдний елемент і поширює зі швидкістю вірусу. Але щоразу, коли ми впізнаємо цю тактику, ми робимо крок до медіаграмотності, яка сьогодні є частиною національної безпеки.

Читайте також