Богдан Ступка: 85 років з дня народження легенди сцени

У четвер, 27 серпня, Україна згадує Богдана Ступку — людину, чиє ім'я стало синонімом українського театру і кіно. За понад пів століття творчого шляху він створив десятки незабутніх образів на сцені та екрані, очолював Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка і навіть встиг попрацювати міністром культури.

Народився Богдан Сильвестрович 27 серпня 1941 року в селищі Куликів на Львівщині, яке тоді перебувало під німецькою окупацією. Через сім років родина переїхала до Львова. Любов до сцени хлопцеві прищепили вдома: батько співав у хорі Львівського оперного театру, дядько був солістом, а тітка — головним концертмейстером. Проте перше акторське перевтілення Ступка пережив не в театрі, а на шкільному новорічному святі: у 10 років він зіграв Діда Мороза і, за власним зізнанням, саме тоді відчув смак до перевтілень. У 14 років юнак уперше вийшов на професійну сцену — у масовці вистави "Дні Турбіних" у театрі, де працював батько.

Цікаво, що актором Ступка ставати не планував. Після школи він намагався вступити на хімічний факультет Львівського університету, але не склав іспити. Тоді пішов працювати в університетську обсерваторію і навчався на заочному відділенні філфаку. Та 1 травня 1961 року доля зробила рішучий поворот: Ступка закінчив акторську студію при театрі імені Марії Заньковецької і став його артистом. У Львові він провів 17 років, а в 1978-му режисер Сергій Данченко, який очолив театр Франка в Києві, запросив актора до столиці. На франківській сцені Ступка створив понад 50 образів — від Короля Ліра до царя Едіпа. Особливе місце в його репертуарі посів Тев'є-Тевель: прем'єра вистави відбулася 1989 року, і головного героя актор грав незмінно, а постановка здобула славу далеко за межами України.

Кінодебют Ступки відбувся 1971 року у фільмі Юрія Іллєнка "Білий птах з чорною ознакою", де він зіграв Ореста Дзвонаря. Далі було понад сто ролей у стрічках українських та європейських режисерів — Отара Іоселіані, Кшиштофа Зануссі, Єжи Гоффмана, Кіри Муратової. Актор втілював на екрані історичних постатей: Івана Мазепу, Богдана Хмельницького, Чингісхана, Бориса Годунова та Остапа Вишню.

2001 року, після смерті Сергія Данченка, Ступка очолив театр Франка і керував ним до останніх днів. Паралельно він викладав: у 2006–2010 роках був художнім керівником акторського курсу в Київському університеті театру, кіно і телебачення. А в 1999–2001 роках актор обіймав посаду міністра культури і мистецтв в уряді Віктора Ющенка, жартома називаючи цю роботу "міністром оборони культури". Також Ступка був президентом кінофестивалів "Молодість", "Бригантина" та Київського міжнародного кінофестивалю.

Богдан Ступка пішов з життя 22 липня 2012 року в київській лікарні "Феофанія" на 71-му році. Прощання відбулося в театрі Франка, а поховали актора на Байковому кладовищі. Його справу продовжили син Остап та онук Дмитро, які також стали акторами. Сьогодні, згадуючи Ступку, ми говоримо не лише про великого артиста, а й про людину, яка вміла поєднувати високу сцену з державними справами, залишаючись при цьому вірною головному — служінню культурі.