Українське Слово

Серед партій, із якими лідер "Фронту змін" Арсеній Яценюк веде переговори про об'єднання в нову політичну силу, - опозиційні до чинної влади партії, які очолюють Анатолій Гриценко, Микола Катеринчук та ни кажуть, що поки що рано говорити про конкретні строки створення єдиної структури, але може йтися про те, що вона братиме участь у парламентських виборах 2012-го року.

Усі, з ким веде переговори Арсеній Яценюк, як і він сам, прийшли до парламенту за списками блоку Наша Україна-Народна Самооборона. Формально у цій фракції вони й залишаються, у багатьох питаннях співпрацюючи із опозиційною партією "Батьківщина" Юлії Тимошенко.

Однак нині цілком очевидно, що хоча до об'єднання в єдину опозиційну силу закликала неодноразово і Юлія Тимошенко, нова партія стане конкурентом "Батьківщині" на одному і тому ж електоральному полі.

Лідер партії "Собор" Анатолій Матвієнко каже, що переговори про об'єднання ведуть більше, ніж чотири партії.

- Партія "Собор" є палкою прихильницею такого об'єднання. Більш того, ми - єдина партія з блоку "Наша Україна" у 2006 році, - (а це була одна з умов, щоб партії об'єдналися в єдину партію), - провела з'їзд і прийняла рішення про об'єднання усіх 9 політичних партій, які туди входили. Але, на жаль, тоді цього не відбулося в силу різних причин, які я не хочу коментувати. Я вважаю, що протистояти тій навалі антиукраїнських холдингових політичних сил, яку ми маємо сьогодні, може тільки політична партія, ідеологічна політична партія командного типу. Політична партія не "фюрера", а ідеї. Політична партія, яка розуміє, що лідери приходять і йдуть, а ідеологія, сенс залишаються.

- Наразі йдеться про, наскільки я розумію, про 4 партії, всі вони є членами НУ-НС...

- Не тільки чотири. Я думаю, що там, в орбіті переговорів, їх більше. Більше того, цей клуб - не закритий, переговорний процес відкритий. Я не знаю зараз, скільки вийде на фінішну пряму, але я підтверджую готовність української республіканської партії "Собор" не ставити амбітних питань, а думати про Україну, про утворення демократичних сил.

- Наскільки оптимістично ви налаштовані на те, що партнери по переговорах також матимуть подібну позицію, відкидаючи власні амбіції? Бо навіть до сьогодні ми бачили у самому блоці НУ-НС дуже багато розбіжностей, дуже багато суперечок, хоча фракція і не найбільша.

- Я є оптимістом. Хотілося б, щоб об'єднання відбулося швидше. Щоб це не було черговою позитивною якоюсь заявою. І щоб ми цю дорогу пройшли. І скільки пройдеться дорогою, стільки й пройдемо. Я зараз не можу коментувати якісь сумніви, оскільки це некоректно, а по-друге, я не хочу своїми, можливо, не зовсім справедливими оцінками руйнувати не дуже простий процес довіри.

- Наразі чимало політологів, оглядачів твердять, що фактично, йдеться не стільки про об'єднання рівноправних партнерів, скільки, можливо, про приєднання менш рейтингових і популярних партій до "Фронту змін" Арсенія Яценюка як найрейтинговішого з тих лідерів, які зараз беруть участь у переговорах. Чи насправді це так?

- Знаєте, ми завжди шукаємо проблему, де її не існує. Рівноправних, рівноцінних... Я вважаю, що "Фронт змін" і Арсеній Яценюк веде себе достатньо коректно і поважно до інших політичних сил. Заяв типу "Ідіть всі в Рух!", як це було за часів Чорновола (царство йому небесне, не хочу його критикувати) або як оце за часів "Нашої України" - "Всі - в "Нашу Україну!"... Такого немає.

Є пошук. Пошук статутних норм, які б відповідали змісту цієї політичної сили. Пошук ідеологічних норм, які б відповідали за стратегію і сенс такого об'єднання. Технологічних пошуків - як це показати об'єднання.

На жаль, законодавство не стимулює об'єднання політичних партій, але виходимо з того, що маємо. Ми маємо зараз говорити про те, що формально це буде виглядати як вступ членів партії в іншу партію. Так, бо іншого способу немає. Треба тоді розпустити всі партії і творити нові. І тоді чекати рік на можливість стати суб'єктом виборчого процесу. Ми маємо право на таку розкіш? Не маємо! Зрештою, потужність цієї сили буде залежати не від суми складових політичних середовищ і об'єднань. Я більше думаю сьогодні про позапартійну велику частку людей, які в об'єднавчі процеси готові йти. Вступати в партії не будуть, хоча колись може й будуть ті чи інші партії, але розуміють небезпеку і загрозу, перед якими стоїть Україна. Я вважаю, що це є адекватна відповідь на запит часу.

- І насамкінець - про ідеологічну складову. Де ви бачите цю майбутню силу, скажімо, на тлі "Батьківщини", яка також позиціонує себе як національно-демократична партія, але доволі лівого спрямування? Чи, скажімо, об'єднання "Свобода", яка, напевно, є національна-демократичною, але, як кажуть деякі аналітики, з дещо радикальним ухилом. Ви десь по центру і як ви співпрацю бачите з цими силами?

- Я думаю, що БЮТ є якщо не лівою, то лівоцентристською силою. За способом мислення і поведінки Юлія Володимирівна є представницею такої лівоцентристської філософії мислення. Тому хай би вона забрала нішу дійсно патріотичного лівоцентристського толку. Ми правоцентристського толку, але відмінність між "Свободою" і, скажімо, нами полягає в тому, що ми вважаємо українців, яких ми хочемо об'єднати, і вони мають продекларувати свою придатність до майбутнього України, не по крові, а по духу, по розумінню того, що ми будуємо європейську демократичну державу. І ми не хочемо відокремлювати, скажімо, людей на сході чи на заході. Рвати Україну на шмаття, що зараз пробує робити правлячий режим, підігріваючи собі опонента у якості "Свободи" і думати, що це правильний крок, я вважаю - дуже небезпечно і помилково.

Розмовляв Фідель ПАВЛЕНКО, Бі-бі-сі