Сьогодні фракції парламентської більшості мають намір ухвалити в другому читанні закон про пенсійну реформу. Реформа передбачає підвищення пенсійного віку для жінок з 55 до 60 років та інші непопулярні кроки. Депутати обіцяють не йти з сесійної зали доти, доки не ухвалять закон. Натомість комуністи та опозиція реформу не підтримують, а БЮТ-«Батьківщина» планує вивести своїх прихильників під стіни Верховної Ради.
До другого читання депутати запропонували близько 1100 поправок до закону про пенсійну реформ. Тож сьогодні, за словами першого заступника голови фракції партії регіонів Михайла Чечетова, парламентарі мають намір працювати, поки не розглянуть всі зауваження до закону, щоб ухвалити його остаточно.
«Не виключаємо, що розгляд закону ми завершимо о дванадцятій ночі або о першій. Не виключаю, що ми можемо зустріти в сесійній залі світанок», — зазначив депутат-регіонал.
Голосів за реформу вистачає
У першому читанні закон підтримали фракції парламентської більшості, крім комуністів, які й надалі не голосуватимуть за урядовий проект пенсійної реформи.
«Ухвалення подібного закону — це є пенсійний геноцид, — стверджує депутат-комуніст Олександр Голуб. — Іншої оцінки в нас немає».
Також не підтримуватимуть пенсійної реформи опозиційні фракції НУНС і БЮТ-«Батьківщина». Утім, Михайло Чечетов запевняє, що голосів для того, щоб ухвалити закон, вистачить.
Схожої думки дотримується й опозиційний віце-спікер Микола Томенко.
«Сьогодні в парламенті є десь 235 народних депутатів або, точніше, їхніх карток, які за будь-яких обставин проголосують за будь-яке рішення, яке надходить від Президента чи уряду. Навіть якщо це рішення потім буде десять разів змінюватися», — зазначив Микола Томенко в інтерв’ю Радіо Свобода.
Пенсіонерів немає кому вивести на Майдан
Тим часом, БЮТ-«Батьківщина» закликала своїх прихильників прийти сьогодні під стіни парламенту на акцію протесту проти пенсійної реформи. Проте, на думку політолога Володимира Фесенка, пенсійний майдан в Україні є малоймовірним з кількох причин.
«Питання в тому, хто на себе візьме місію організатора? Теоретично це могли би бути профспілки або опозиційні політичні сили. Але в профспілок сьогодні, так би мовити, обмежений політичний суверенітет, я би так це назвав. А опозиційні політичні сили, мені здається, не готові до організаційного забезпечення великих протестних акцій», — каже експерт.
Одним з найсуперечливіших моментів пенсійної реформи є обмеження максимального розміру пенсії. За словами Михайла Чечетова, фракції більшості погодилися щодо того, що максимальна пенсія не перевищуватиме десяти мінімальних.
Джерело: Радіо Свобода
Пенсійну реформу ухвалюватимуть уночі
