Українське Слово

Продивляючись в інтернеті, що пише іноземна преса про Україну, натрапляю на московську «Независимую газету», яка по-російськи щиро і без дипломатичних термінів звинувачує Україну … в інтеграції до НАТО! Нічого більш оригінального, чи то химерного, не потрапляло на очі давненько…

Вочевидь, російські колеги розслабились, заколисані чи то Харківськими угодами, ратифікованими Верховною Радою України на тлі бойовища у сесійній залі, чи підтримкою «Русского мира» з боку офіційного Києва та окремих урядовців, або ж закриттям українських шкіл та кримськотатарських газет у зросійщеній частині України.

Але професійні журналісти не можуть не помітити навіть зовнішнього спротиву таким діям влади як з боку опозиції та пересічних, не байдужих до долі держави, українців, так і з боку окремих представників провладної Партії регіонів! Тому що найбагатші люди України (і не тільки України, судячи з рейтингів Forbes) чомусь не рвуться в обійми до російських колег — підозрюю, через те, що у потужному бізнесі не місце для друзів і колег. Це — середовище конкурентів, а російським олігархам — капіталістам — металургійним та енергетичним королям їхні українські «побратими» однозначно програють. Не за впливом на економічний, матеріальний базис української держави та на політичну, владну вертикаль України — програють за кількісним виміром капіталів та інституційними можливостями. Тому і намагаються вітчизняні олігархи прискорити процес утворення зони вільної торгівлі з Євросоюзом — хоча, ймовірно, і правила гри та пропозиції Митного союзу до душі ближчі. Тому і вертикаль української влади, жорстко підпорядкована Президентові Януковичу та його команді, хоча і «чавить» опозицію, але при цьому намагається зберегти імідж демократів в очах політичної, інтелектуальної еліти ЄС, США, інших справді демократичних держав.

Звідси ж — потреба продемонструвати, що позаблоковий статус України не на заваді поглибленню співпраці між вітчизняними Збройними Силами і НАТО. При цьому ідеться про конкретні спільні миротворчі акції, військові навчання, перевірку фахівцями Північно-Атлантичного Альянсу рівня бойової підготовки та технічної спроможності українського війська. Врешті-решт, уже ні в кого ні у Києві, ані у Брюсселі та Вашингтоні не залишилось надій на швидку реформу ЗСУ та перехід на контрактну армію, так само як ніхто з військових спеців не розраховує на належне фінансування військово-технічного переозброєння війська. Але керівництву України вистачає здорового глузду — або амбіцій? — збагнути, що вітчизняна армія має все-таки бути подібною до армій країн НАТО.

«Не виключаю, що скрутна демографічна ситуація, проблеми із здоров’ям потенційних вояків змушують керівництво ЗСУ орієнтуватись на НАТО, де солдати оснащені за останнім словом науки і техніки та наявна тенденція до збільшення у бою ролі озброєнь і техніки. У бій вступають безпілотні літаки, керовані ком’ютером з командного пункту ракети, тощо», — каже експерт з питань безпеки Павло Жовніренко. З ним погоджується і фахівець з питань євроінтеграції Григорій Перепелиця: «Українське військо перебуває у глибокій кризі, керівництво Міністерства оборони не перший рік вирішує за рахунок ЗСУ, за бюджетні кошти свої власні питання, залишаючи копійки на життя солдатів та офіцерів. Квартирні черги, низькі зарплати, психологічний стрес — складові повсякденного військового життя. Приклад колег з НАТО може до певної міри підняти бойовий дух українського вояка, але що найважливіше — солдат бачить, що таке професійна армія, що таке не корумповане керівництво збройних сил, що таке сучасні військові технології та озброєння. Повірте, з досвіду спілкування з українськими офіцерами, як у Львові, так і у Севастополі, можу сказати: найпалкіші прихильники євроінтеграції України та поглиблення її співробітництва з НАТО –українські вояки…».

Власне, як би там не було, але саме НАТО першим відгукнулось на прохання України допомогти з налагодженням системи безпеки на час проведення Євро-2012. Саме Північно-Атлантичний Альянс ініціював програму знешкодження в Україні надлишкової та застарілої зброї. Саме НАТО проводить військові навчання і тренування в Україні, залучаючи українських колег до розробки спільних антитерористичних та миротворчих стратегій. Саме Альянс невтомно нагадує, що його двері перед Україною відкриті. І якраз такий практичний аспект співробітництва з Альянсом найважливіший для України: під час спільних навчань і тренувань українські вояки набувають нового досвіду, отримують нові знання та навички, а спілкуючись неформально з однолітками з інших країн, відкривають для себе довколишній — і то не лише військовий — світ.

18 — 24 липня на Полтавщині проходили українсько-американсько-польські військові навчання «Безпечне небо — 2011»за участю військової авіації (літаки і гелікоптери), особового складу і техніки авіаційних бригад, радіотехнічних підрозділів. Пілоти разом патрулювали повітряний простір, захищаючи повітря та наземні об’єкти і цивільне населення від потенційних терористичних атак з неба (як частина забезпечення безпеки на Євро-2012). Як відзначив речник цих навчань, капітан Джек Ґеймс (США), «українські льотчики — справжні аси! Вони високопрофесійно виконують свою місію. А у житті, поза польотами та навчаннями, вони — відкриті, симпатичні люди, які щиро цікавляться усім, що стосується повсякденного життя їхніх колег з армій Альянсу…».

А це — слова верховного головнокомандувача об’єднаними збройними силами НАТО в Європі, адмірала Джеймса Ставрідіса, який днями відвідав Київ: «Український парламент весною схвалив допуск підрозділів іноземних військ на територію країни, і це позитивний крок і для НАТО, і для самої України. З метою забезпечення миру, поглиблення системи регіональної безпеки ми повинні співпрацювати, і це стосується як військових підрозділів, так і контактів між нашими вояками…». Додам: подібні контакти зменшують прірву між Україною та західною цивілізацією, і натомість збільшують динаміку України до інтеграції в Європу. Водночас, чим активніше співпрацюватиме Україна з НАТО, тим менше у неї шансів бути поглиненою «Русским миром» або ж Митним союзом.

Тим часом, 25 липня експерти Гаазького Центру світової політики та київського Інституту світової політики оприлюднили цікаві, і зовсім не оптимістичні для офіційного Києва, аналітичні дані. Згідно з ними, більшість європейських політиків та науковців у найближчі 10 — 15 років України в ЄС та НАТО не бачать. Чому? Тому, що це — корумпована держава, з не державницькою політичною елітою та несформованою політичною нацією. Без коментарів.

Богдана Костюк

Читайте також: 20 років співпраці України з НАТО