Віктор Ющенко очолив Наглядову раду Музею Голодомору

У серпні розпочала роботу Наглядова рада Національного музею Голодомору-геноциду — новий постійний орган, покликаний зробити діяльність установи прозорішою та відкритішою. На першому засіданні її головою обрали Віктора Ющенка, який обіймав посаду президента України з 2005 до 2010 року.

Заступником голови став дипломат Роман Ващук, який представляв Канаду в Україні як посол у 2014–2019 роках. Секретаркою ради обрали Ольгу Сороку, засновницю й очільницю Мережі нащадків Голодомору. Загалом до складу увійшли одинадцять представників — від українських громадських організацій, міжнародних інституцій, закордонного українства та наукового середовища.

Одним із головних завдань нової ради Ющенко назвав пошук коштів на завершення будівництва другої черги музейного комплексу. Він визнав, що під час повномасштабної війни залучати фінансування непросто, тож планують звертатися і до українського бізнесу, і до діаспори. Окремо він наголосив, що розбудова музею має особливе значення саме зараз, адже музей зміцнює національну та державну суб’єктність України.

Серед першочергових напрямів роботи ради — завершення другої черги комплексу, створення постійної експозиції, залучення міжнародних ресурсів і забезпечення підзвітності установи. Віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики, міністерка культури Тетяна Бережна наголосила: музей має не лише берегти пам’ять про мільйони жертв Голодомору-геноциду, а й стати сучасним простором для наукових, освітніх та міжнародних подій.

Генеральна директорка музею Леся Гасиджак під час засідання підбила підсумки роботи за чотири роки. Музейну колекцію вдалося збільшити на 234 відсотки. Фахівці проводили експедиції, записували свідчення очевидців Голодомору та масового штучного голоду 1946–1947 років, формували Архів усної історії та оцифровували предмети. Нині триває робота над проєктом постійної експозиції, а також реалізується міжнародний проєкт технічної допомоги від уряду Канади.

За задумом, оновлений музейний комплекс зможе одночасно приймати півтори тисячі відвідувачів. Тут планують зали для постійних і змінних виставок, три конференц-зали, науково-методичний центр, фондові сховища, бібліотеки, освітні класи, екскурсійне бюро, медпункт, кафе та гардеробну. Пішохідний місток має з’єднати музей із паркінгом на Дніпровському схилі. Будівництво хотіли завершити до 90-ї річниці трагедії, але через війну проєкт зупинили.

Важливим контекстом залишається визнання Європарламентом Голодомору геноцидом українського народу — відповідна резолюція була ухвалена 15 грудня 2022 року. Це рішення висловлює солідарність з Україною та вшановує пам’ять мільйонів людей, які загинули внаслідок цілеспрямованого штучного голоду, організованого сталінським режимом.

Наглядова рада визначила основні напрями роботи й домовилася підготувати конкретні пропозиції до наступної зустрічі. Від того, наскільки успішно вдасться втілити задумане, залежить, чи стане музей справді живим інституцією, здатною говорити про складне минуле мовою сучасності.