Український павільйон у Венеції: КО-ХАТИ і «Море питань»

Український павільйон на 20-й Міжнародній архітектурній виставці у Венеції представить ініціатива КО-ХАТИ, яка від початку повномасштабного вторгнення перетворює закинуті будівлі на житло для внутрішньо переміщених осіб. Цьогоріч організатори вирішили відійти від звичних стендів і створити в павільйоні темний мілкий басейн — простір, що стане метафорою соціального житла та людської гідності.

Проєкт «КО-ХАТИ. Море питань» від урбаністичної лабораторії MetaLab передбачає облаштування водойми, навколо якої розмістять відеоінсталяції. Вони відображатимуться у воді, як портали в реальний світ, показуючи етюди зі звичайного життя в Калуші. Авторкою відеоробіт стала режисерка Надія Парфан.

Автори проєкту пояснюють: у безпечному суспільстві громадський басейн — це звична муніципальна інфраструктура, але в контексті українського переміщення він звучить майже абсурдно. Його неможливо виправдати «необхідністю», як дах, опалення чи ліжко. Тому басейн стає дитячим і водночас болючим питанням: «А можна вже плавати?» — чи має соціальне житло право говорити не лише про виживання, а й про гідність, прохолоду, відпочинок і майже заборонену насолоду.

Практика КО-ХАТИ виходить за межі квадратних метрів. Вона будується на стосунках, довірі та формуванні спільноти, сягаючи далі, ніж суто матеріальне виживання. Ініціативу запустили MetaLab з Івано-Франківська та київська агенція Urban Curators. Вони обирають закинуті будівлі у західних областях — гуртожитки, готелі, дитсадки — і перебудовують їх на житло. Майбутні мешканці долучаються до планування, ремонту й організації, що сприяє інтеграції в нову спільноту та дає відчуття причетності.

La Biennale di Venezia проводиться раз на два роки. Наступна виставка триватиме з 8 травня до 21 листопада 2027 року. Кураторами стали Ван Шу та Лу Веньюй.

Цьогоріч ініціатива КО-ХАТИ отримала архітектурну премію Erskine Award 2026 за внесок у соціально відповідальну архітектуру. Це визнання підкреслює важливість підходу, де житло — це не лише стіни, а простір для спільноти та гідного життя.