Україна може стати почесною гостею Франкфуртської книжкової виставки у 2030 році

Про це йшлося 12 вересня під час 33-го міжнародного BookForum. Директорка Українського інституту книги Олександра Коваль, директорка фестивалю «Книжковий Арсенал» Юлія Козловець, представниця Goethe-Institut Марія Шубчик і поет та перекладач Остап Сливинський обговорили підготовку до можливої участі України як почесної країни-гості Франкфуртської книжкової виставки. Модерувала зустріч Олена Одинока з Українського інституту книги.

За словами Коваль, предметні розмови про це почалися ще після Помаранчевої революції, орієнтовно 2005 року. Але тоді бракувало головного — перекладів української літератури німецькою. «Не в кількості 5 чи 15 назв, а справді великої кількості і активної присутності українських авторів, їхніх текстів, в німецьких медіа, наявність дискурсу», — пояснила вона.

Найближчим терміном, про який можна говорити, Коваль називає 2030 рік, хоча участь можлива й пізніше. Окремо стоїть питання грошей: орієнтовна вартість участі як почесної країни-гості — близько 8 млн євро, тобто приблизно 410 млн грн. «Буде з чим їхати. Так, потрібні гроші. Державний бюджет України й закон про бюджет, не пристосований до того, щоб було передбачене гарантоване фінансування, але і до війни ніхто не гарантував, що в наступні роки фінансування буде виділене», — зазначила директорка Українського інституту книги.

Марія Шубчик окреслила кроки, потрібні для посилення української присутності в німецькому книжковому й культурному просторі. Підготовка, за її словами, вимагає кількох років роботи безпосередньо в Німеччині, зокрема співпраці з музеями та культурними інституціями: «Ми тут кажемо про взаємодію з музеями, німецькими культурними інституціями, про присутність в культурних подіях. Бо що таке, знову ж таки, програма ярмарку — це літературна програма, це культурна програма. Тобто ми маємо заполонити фактично собою цей простір… Коли як не зараз? Бо ми пройшли такий шлях». Водночас вона зауважила, що великої кількості перекладів української літератури на німецькому ринку поки немає, тож про бум говорити зарано — хоча окремі успішні приклади вже існують.

Юлія Козловець розповіла, що з українського боку вже сформувалася група партнерських організацій, які щороку готують спільне представлення України у Франкфурті, і ця група відкрита до нових учасників та ідей. «З 2022 року наша консолідована позиція і системність помітна і німецькими партнерами. Тому, мені здається, ми зараз говоримо про цю ідею загалом вже не так теоретично…І так, стоїть питання грошей, але ми знаємо, що коли українців зупиняла відсутність грошей, будьмо чесними…Наші німецькі партнери часом навіть жартують, що в певні роки вони вважали нас неофіційною країною гостями за масштабом того, що ми там робили, з концертами, виставками, програмою на різних сценах, з проявленням українських учасників в різних частинах ярмарку. Саме тому Мистецький арсенал, наприклад, з року в рік, попри всі ті складнощі їздить окремим, є стенд переможця Премії Читомо», — наголосила вона.

Остап Сливинський звернув увагу на зміну мотивації німецькомовної авдиторії після 2022 року: «Після 2022 року, звичайно, дуже часто мотивацією був просто допомога. Ми читаємо їх, бо треба їх підтримати. Ми купуємо, можливо, не читаємо, бо хочемо підтримати. Зараз якраз українська література виходить з цієї ролі і починає грати за загальними правилами, тобто просто представляє якісний продукт. І очікування до української літератури такі ж, як і до інших. Це для нас виклик».

Шубчик наголосила, що українська сторона вже готова до такого проєкту, але тепер у його можливості мають повірити іноземні партнери. Козловець додала, що сторони працюють зі спільним документом, де, зокрема, аналізують ризики можливої участі: «ВУнашому спільному документі, з яким ми працюємо з німецькими колегами, в пункті ризики там десь сторінка є перераховані всякі різні ризиків, але ми з нашою українською частиною робочої групи розуміємо, що єдиний ризик там не переборний, це просто нас вбивають. А якщо не вб’ють, то в принципі всі інші ризики можуть бути подолані».

Вона також наголосила на професійному рівні українських митців і культурних менеджерів порівняно з іноземними колегами — на її думку, це може стати одним із меседжів майбутньої участі України у виставці: «За масштабом того що відбувається, за силою повідомлень, які ми адресуємо нашій аудиторії, за рівнем тих подій, які тут відбуваються, за сервісом і в тих умовах, в яких це все робиться, це просто high-level, це вищий пілотаж. Нам треба частіше собі про це говорити, що у цьому світу є чого в нас повчитися. Мені здається, до речі, що це буде один із меседжів нашої участі».

Нагадаємо: 2026 року Україна братиме участь у Франкфуртській книжковій виставці як країна-учасниця. Почесною країною-гостею цьогоріч стане Чехія, яка вже презентувала частину своєї концепції, зокрема перелік чеських письменників, які поїдуть до Німеччини.