«Небо Земля Плюс»: у Лондоні показали виставу за п'єсою Валерія Пузіка
У Лондоні відбувся допрем'єрний показ вистави «Небо Земля Плюс» — сценічної версії п'єси Валерія Пузіка «Привиди у гілках». Режисерка Сандра Топольська зберегла сюжет першоджерела, але вплела в нього поезію Максима Кривцова.
Сцена, на якій сходяться драматичний текст, українські народні пісні, жива музика й поезія, — так окреслюють «Небо Земля Плюс» ті, хто працював над постановкою. В основі — автобіографічна історія українського військового про життя на межі між життям і смертю, про страх і досвід війни. П'єса Валерія Пузіка «Привиди у гілках» вийшла друком у межах проєкту «Драма Панорама» у 2025 році, а тепер дістала сценічне втілення далеко за межами України.
Режисеркою лондонської версії стала Сандра Топольська. Сюжетну лінію першоджерела в адаптації зберегли, натомість скоротили кількість персонажів, а частину монологів доповнили або замінили поезіями загиблого військовослужбовця й поета Максима Кривцова. Загалом у виставі звучать шість його віршів.
Сам Пузік каже, що в безпосередній сценічній адаптації брав участь радше як автор першоджерела. «Ми були на зв'язку, говорили про текст, окремі деталі, контекст, але для мене було важливо залишити режисерці вистави Сандрі Топольській свободу і не втручатися надто сильно в сам процес постановки, — розповів він. — Щодо самої адаптації, то Сандра не змінювала сюжетну лінію. Вона залишилася такою, як у п'єсі. Скоротилася кількість персонажів. Найбільша зміна, як на мене, пов'язана з текстами Максима Кривцова. У кількох місцях Сандра продовжила або замінила монологи його віршами. Загалом у «Небо Земля Плюс» увійшло шість поезій Максима Кривцова. Репетиції вистави тривали все літо. Зібралась чудова команда. Мені подобається думати, що кожен із них приніс у цю виставу щось своє».
До акторського складу увійшли Матвій Смірнов, Володимир Процюк, Вікторія Хаджию, Олександра Топольська, Дмитро Фонарюк, Матьє Робер, Йосип Гарга, Ірина Васюк, Томаш Сокульський, Ніна Давидова та Ольга Конів. Над музикою працювали музична директорка Тетяна Маковей, піаністка Наталія Гуз і контрабасист Петер Савула, хореографією займалася Альона Антіпенко, костюмами — Ірина Васюк, технічним супроводом — Олексій Даценко.
Побачити виставу в Лондоні можна ще тричі: 7 листопада о 19:00, 14 листопада о 17:00 та 21 листопада о 17:00 у The Space Theatre. Покази відбуваються в межах Voila! Theatre Festival, який триватиме в місті з 2 до 22 листопада й збере на кількох театральних майданчиках вистави різними мовами.
За словами Пузіка, «Привиди у гілках» уже мають окреме життя за межами України: «П'єсу переклали англійською, були читання у США, тепер з'явилася ця лондонська версія. Є також німецький переклад і робота над постановкою в Австрії, але конкретні дати я б поки не називав, доки вони остаточно не підтверджені». Раніше твір уже перекладали англійською та представляли у форматі сценічних читань у США.
Валерій Пузік удостоєний премії імені Богдана Хмельницького за найкраще висвітлення військової тематики у творах літератури.
За лондонською версією «Привидів у гілках» видно, як український текст перестає бути лише текстом — він переростає в подію, у якій поезія загиблого поета звучить поруч із народною піснею, а досвід війни промовляє до глядача іншою мовою, не втрачаючи нічого зі своєї суті. І саме ця здатність переходити кордони, не втрачаючи себе, варта уваги.
