Культурний фронт під питанням: чи скасують бронь митцям

Українське суспільство знову повертається до болючого питання: чи варто вважати сцену, знімальний майданчик чи блогерську студію місцем, що потребує захисту від призову? Електронна петиція, опублікована на порталі Кабінету Міністрів, пропонує переглянути чинний порядок бронювання для працівників культури, мистецтва та індустрії розваг. Ініціатор звернення Микола Груздов вважає, що співаки, актори, режисери, телеведучі та блогери не мають автоматичного права на відстрочку, адже їхня діяльність безпосередньо не впливає на боєздатність армії чи функціонування критичної інфраструктури.

Автор петиції наголошує: серед заброньованих нині чимало молодих і здорових людей, які могли б поповнити лави Збройних сил. Він пропонує звузити коло тих, хто може отримати статус критично важливого працівника, і залишити бронь лише для фахівців, які безпосередньо відповідають за збереження культурних цінностей — музейників, реставраторів, тих, хто займається евакуацією пам’яток із зон бойових дій. Для таких випадків, на думку Груздова, має діяти індивідуальна оцінка незамінності, а не автоматичне бронювання за професією.

Петиція передбачає кілька конкретних кроків: внесення змін до статті 25 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», перегляд постанови Кабінету Міністрів № 76, якою визначаються критично важливі підприємства, скасування броні за посадою для представників шоу-бізнесу та припинення практики, коли почесні звання, благодійні проєкти чи участь у зборах коштів для армії стають підставою для відстрочки. Окремо йдеться про перевірку вже наданих бронювань у культурній сфері та оприлюднення даних про кількість заброньованих митців.

Автор звернення також порушує питання багатодітних батьків, пропонуючи скасувати бронювання і для них. Натомість він наполягає, що механізм відстрочки має працювати передусім для органів влади, оборонного сектору, медицини, енергетики, транспорту та зв’язку — тобто сфер, які забезпечують життєдіяльність держави під час воєнного стану.

Станом на час підготовки матеріалу петицію підписали 1161 особа, і кількість підписів продовжує зростати. Чи почує влада цей запит — покаже час, але дискусія про межі бронювання вже вийшла за межі кабінетів і стала частиною ширшої розмови про справедливість під час війни. Зрештою, питання не лише в тому, чи потрібен країні культурний фронт, а в тому, як визначити, чия робота справді критична для перемоги.