Культурні втрати України: Реєстр збитків відкрив нові категорії для фіксації

Україна робить черговий крок у фіксації культурних втрат, завданих російською агресією. Міністерство культури повідомило про відкриття у Реєстрі збитків для України двох нових категорій заяв — B2 та C2, які стосуються пошкодження, знищення або втрати об’єктів чи будівель, що належать до культурних цінностей. Категорія B2 призначена для державних органів, місцевого самоврядування та комунальних установ, тоді як C2 — для юридичних осіб усіх форм власності.

Віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики — міністерка культури Тетяна Бережна наголосила, що це важливий крок для міжнародного документування шкоди, яку Росія завдає українській культурі. «Росія цілеспрямовано руйнує українську культуру - наші музеї, театри, бібліотеки, пам’ятки та інші культурні об’єкти. Кожен такий злочин має бути належно зафіксований, а завдані збитки - відшкодовані. Відкриття окремих категорій у Реєстрі збитків для культурних цінностей дає державі, громадам, установам та юридичним особам конкретний міжнародний механізм документування цих втрат», — зазначила вона.

Реєстр збитків був створений Радою Європи 16 травня 2023 року як відповідь на резолюції Генеральної Асамблеї ООН, зокрема на резолюцію A/RES/ES-11/5, яка визнала необхідність притягнення Росії до відповідальності та створення міжнародного механізму відшкодування. Заяви подаються онлайн через портал «Дія», після чого Рада Реєстру оцінює їх і може офіційно внести до переліку, що стане доказовою базою для майбутніх репарацій.

Заступниця міністра культури з питань цифрового розвитку Анастасія Бондар підкреслила, що Мінкульт спільно з командою Реєстру враховував специфіку культурних цінностей під час створення цих категорій. «Для сфери культури принципово важно, щоб масштаб завданих Росією втрат був задокументований в Україні, а також належно представлений у міжнародному компенсаційному механізмі», — сказала вона.

Наразі Реєстр уже відкрив 31 категорію, отримав понад 188 тисяч заяв, з яких понад 58 тисяч визнано прийнятними. До нього приєдналися 44 держави та Європейський Союз. Паралельно триває створення Міжнародної компенсаційної комісії для України: у грудні 2025 року ухвалено відповідну конвенцію, яку підписали 39 держав та ЄС.

Ці кроки — не лише бюрократична процедура, а спосіб зберегти пам’ять про кожну зруйновану будівлю чи втрачений витвір. Вони наближають момент, коли агресор відповідатиме за кожен камінь української спадщини, який було пошкоджено чи знищено.