Claude Fable 5.1 розшифрував шифр 1652 року за 44 хвилини

Штучний інтелект від Anthropic зламав криптограму, над якою чотири століття билися дослідники. Ключ виявився не в алфавіті, а в книзі самого автора.
У світі криптографії сталося те, що досі здавалося неможливим: модель Claude Fable 5.1 від компанії Anthropic розгадала шифр, який залишався нерозкритим із 1652 року. Йдеться про криптограму Cyphral Distich шотландського письменника Томаса Уркгарта — два рядки чисел, які століттями опиралися зусиллям найкращих аналітиків.
Незалежні тестувальники з Vals AI поставили перед моделлю відкрите завдання — і впоралася вона блискавично. На розв'язання знадобилося лише 44 хвилини та близько 176 тисяч токенів. Для порівняння: людство марно шукало відповідь майже 370 років.
Секрет виявився напрочуд простим. Ключ до шифру був захований не в окремому шифрувальному алфавіті, як гадали раніше, а в книзі самого Уркгарта Logopandecteision. Кожне число відповідало певному слову в одному з 32 розділів, а перші літери цих слів складали приховане повідомлення.
Розшифрований текст звучить як молитва: «О Боже, підтримай короля Карла II та зроби його верховним правителем цієї землі». Дослідники звертають увагу на внутрішню логіку: кожен рядок містить рівно 32 літери, завершується словами and і land, утворюючи римований двовірш. Такий зміст цілком узгоджується з відомими роялістськими переконаннями Уркгарта.
Надихнувшись успіхом, Claude застосував той самий принцип до іншої загадки письменника — Cyphral Octastich із книги The Jewel. Цей шифр значно більший: 285 чисел, і він також вважався нерозгаданим. Модель відновила майже весь текст восьмивірша, лишивши нерозшифрованими лише дев'ять літер — імовірно, через друкарські помилки в історичному виданні. Зміст і тут виявився молитвою за короля та його повернення до влади.
Прикметно, що Claude не використовував жодних спеціальних криптоаналітичних прийомів. Натомість він послідовно перевіряв різні гіпотези, аналізував контекст книги й звернув увагу на підказки, які раніше лишалися поза увагою дослідників.
Цей випадок відкриває нові обрії для вивчення архівів та історичних документів. Водночас наукова спільнота наголошує: остаточне підтвердження потребує незалежної перевірки фахівцями та зіставлення з оригінальними примірниками видань XVII століття. І все ж, схоже, ми стоїмо на порозі ери, коли штучний інтелект стає не просто інструментом, а співрозмовником із минулим.
Читайте також
Ще в розділі «Історія»
- NON STOP: як енергетик перетворює культурний контекст на продукт
- «Подільський оберіг»: 40 років каменю, пам’яті та боротьби у Буші
- Музей Лукаса: храм наративного мистецтва відкриває двері
- Викрадені святині: Росія вивезла з України близько 600 музейних експонатів
- Палац Гредлів на Львівщині відчинив двері для відвідувачів







