Коломия святкує 100-річчя музею Кобринського: ярмарок, гуні й відновлені сорочки

Протягом дня на майданчиках Коломиї звучить музика, виступають хореографічні колективи, а поруч розкинувся ярмарок народних майстрів. Свої вироби привезли умільці з Коломийщини, Городенківщини та Косівщини.

До ювілею музею з'їхалися майстри з різних громад Прикарпаття. Серед них — Руслана Гончарук та Алла Пророк із села Яворів, які займаються ткацтвом і створюють гуні та ліжники. Гуня — традиційний карпатський верхній одяг із овечої вовни, витканий вручну на ткацькому верстаті.

«Це ремесло у нас передається з покоління в покоління: від бабусі, від мами. І ми тепер це продовжуємо, любимо і несемо радість усім людям цим мистецтвом», — розповідає Руслана Гончарук.

Для майстринь музей — не лише сховище старовинних речей. За словами Алли Пророк, експозиції та виставки дають змогу бачити роботи інших майстрів і надихатися ними.

«Збереження цієї культури дуже важливе для нашої країни. І коли ми надихаємося один від одного, тоді у нас народжуються нові ідеї», — говорить Алла Пророк.

На ярмарку показали й відновлені зразки традиційного вбрання, зокрема городенківську святкову вишиту сорочку з орнаментом «волове око». Вишивальниця Марія Петришин каже, що дослідники знайшли цей візерунок на старовинних сорочках кінця XIX століття. Один із таких зразків у музеї Кобринського датований 1898 роком, а в Городенці віднайшли ще чотири старі сорочки з цим орнаментом.

«Коли ми почали шукати, розбирати цей візерунок, віднайшли чотири старі сорочки. І тоді вирішили знайти, як його шити. Таке багатство треба відтворювати, зберігати, популяризувати», — каже Марія Петришин.

До 100-річчя музею заступник командира 203 навчально-авіаційної бригади імені Владислава Рикова, підполковник Володимир Ільченко передав для музейної експозиції захисний чохол від ракети, якою українські військові збили російський «Калібр», що летів на Коломийщину.

Столітній ювілей музею — це нагода побачити, як традиція живе не в вітрині, а в руках тих, хто тче, вишиває й передає ремесло далі. Поряд із давніми сорочками й гунями тут постає й новітня історія — і музей стає місцем, де минуле й сучасність тримаються однієї нитки.