У
Українське словоКультура, мистецтво, література
Знайти

Театр Щепкіна облаштовує підземну сцену: як живе культура в прифронтових Сумах

·221 слівредакція
Театр Щепкіна облаштовує підземну сцену: як живе культура в прифронтових Сумах

Сумський театр імені Щепкіна розпочинає 94-й сезон, який називає сезоном трансформацій. Попри війну, заклад не лише грає вистави, а й будує укриття-сцену на 200 глядачів.

У місті, яке щодня прокидається від сирен, театр продовжує бути місцем зустрічі. Сумський академічний театр імені Щепкіна не зачинив двері, а натомість готує простір, який дозволить глядачам лишатися з мистецтвом навіть під час тривог.

Керівник театру Дмитро Некрасов розповів про плани закладу на 94-й сезон. Його ключова ідея — нова підземна сцена на мінус другому поверсі, яка зможе приймати до 200 відвідувачів. Це не лише про безпеку, а й про можливість не зупиняти вистави, коли повітряна тривога перериває звичний перебіг подій.

Змінився й сам глядач. Некрасов зауважує: під час війни люди стали інакше сприймати театр, і це відбивається в аншлагах. Попри складні умови, заклад зумів збільшити власні доходи, а зароблені кошти спрямовує на розвиток і підтримку трупи.

Окрема розмова — про людей за лаштунками. Керівник театру з повагою говорить про молоде покоління акторів, які свідомо залишилися працювати в Сумах. Водночас театр відчуває брак фахівців різних цехів — від технічних до творчих спеціальностей.

У новому сезоні театр планує гастролі та співпрацю з міжнародними партнерами. До роботи над виставами запрошують режисерів з різних міст України, а в репертуарі з'являється сучасна українська драматургія.

Не обійшлося й без дискусій. Навколо театру точаться розмови про перейменування, пов'язані з іменем Михайла Щепкіна. А новий проєкт закладу «KoLo» викликав зауваження щодо схожості з «Сонцеліком» — проєктом колишнього режисера театру.

Сами для Дмитра Некрасова — не просто місто роботи. Він зізнається, що Суми стали для нього родинним. І саме це особисте ставлення, ймовірно, допомагає шукати нестандартні рішення, коли театр спускається під землю, аби лишитися на поверхні культурного життя країни.

Читайте також