Писанку визнано культурною спадщиною бразильської Парани

Законодавча асамблея бразильського штату Парана визнала писанку нематеріальною культурною спадщиною регіону. Традицію розпису яєць привезли сюди українські іммігранти ще наприкінці XIX століття.
У бразильському штаті Парана офіційно визнали писанку нематеріальною культурною спадщиною. Відповідний законопроєкт ініціювала депутатка та секретарка штату Марсія Гучулак, а тепер документ має підписати губернатор. Рішення ухвалила Законодавча асамблея штату, і воно вже отримало схвальні відгуки від української дипломатії та Світового конгресу українців.
Писанка — традиційно розписане яйце — з'явилася в Парані завдяки українським переселенцям, які прибули сюди наприкінці XIX сторіччя. Відтоді традиція писанкарства не лише збереглася, а й стала частиною місцевого культурного ландшафту. У Світовому конгресі українців наголошують: цю традицію десятиліттями плекає потужна українська громада регіону.
В українському посольстві в Бразилії зазначають, що писанка — один із найяскравіших символів української культури. Техніка її створення передбачає нанесення воску та послідовне фарбування яйця, а орнаменти несуть глибокі смисли: символи життя, відродження, захисту, добробуту, гармонії та спадкоємності поколінь. У кожній писанці, створеній у Парані, зберігається часточка як української культури, так і історії самого штату.
Дипломати висловили вдячність поколінням українців та їхнім нащадкам, які дбайливо зберігали традицію та сприяли її поширенню в бразильському суспільстві. Світовий конгрес українців також привітав рішення асамблеї й подякував Українсько-бразильській центральній репрезентації та українській громаді Бразилії за підтримку цього визнання.
Цей крок — не лише про визнання мистецтва, а й про живий зв'язок між континентами. Українська присутність у Бразилії відчутна: лише в Куритибі, столиці Парани, проживає понад 50 тисяч українців та їхніх нащадків. Там уже відбувся шостий фестиваль «Дні України», що засвідчує активне культурне життя громади. Визнання писанки спадщиною Парани — ще один доказ того, що традиції здатні перетинати океани й ставати спільним надбанням.
Читайте також
Ще в розділі «Історія»
- Гощанський будинок культури прикрасили «французькі штори» з пам'ятками
- Магія рук: як майстриня з Волині перетворює буденність на мистецтво
- «Гомін Степу»: на Кіровоградщині створюють мистецький простір для громади
- Українська культура на світовій арені: Мінкульт формує каталог проєктів на 2026–2027
- Краса Японії: у Києві відкрили виставку до 55-річчя побратимства з Кіото







