Театр у часі війни: миколаївська сцена, що не змовкає

У Миколаєві, де повітряні тривоги давно стали частиною щоденності, театр наполегливо тримає культурний фронт. Новий, 104-й сезон на основній сцені розпочинається виставою «Ромео та Джульєтта» у постановці Олександра Самусенка. Режисер свідомо відходить від канону, вибудовуючи головний конфлікт як зіткнення жорстокого світу зі щирим коханням.

Прем’єру створювали в непростих умовах: художника-постановника Юрія Ларіонова мобілізували в Луцьку, тож роботу завершувала Христина Корабельникова. Композитор, із яким обговорювали музичне оформлення, нині виконує бойові завдання у Силах оборони України. Ця вистава стала десятою прем’єрою минулого сезону й символічно закрила його наприкінці червня.

Окрема гордість театру — цикл театралізованих свят, присвячених українським традиціям. Цьогоріч, уже в межах десятого літнього сезону, глядачам представили шоу «Літо: свято українських традицій» — режисерську роботу художнього керівника Артема Свистуна, наповнену обрядами, музикою та народним колоритом.

До Дня Незалежності відбулася прем’єра історичної драми «Гетьман і король» за п’єсою Олега Миколайчука-Низовця. Це перше сценічне втілення твору, написаного майже десять років тому, про союз гетьмана Івана Мазепи та шведського короля Карла XII. Ролі виконують Юрій Грушенко та Андрій Балдук, а музичне оформлення Катерини Мірзоян з бандурою і струнними проводить паралелі між XVIII століттям і сьогоденням. Поруч із серйозними темами — комедія «Полювання на мисливця» про амбітну журналістку Яну, яку показують на «Сцені в укритті».

Театр не припиняє гастрольної діяльності. Його вистави бачили у Києві, Львові, Ужгороді, Хмельницькому, Дніпрі та інших містах. Цьогоріч планується поїздка до Хуста. Особливе місце займають культурні проєкти у прифронтових і деокупованих громадах Миколаївщини.

Плідною є співпраця з Херсонським театром імені Миколи Куліша. Спільні вистави «Котигорошко проти вікінгів» та «Катерина» за мотивами поеми Шевченка показували у Києві та Харкові. Від початку повномасштабного вторгнення миколаївці надають херсонським колегам свої сценічні майданчики, зокрема укриття, і допомагають проводити фестиваль «Мельпомена Таврії». Цьогоріч у межах фестивалю на миколаївській сцені покажуть «Безіменну зірку», а херсонці привезуть знакову виставу «Дім».

За кордоном театр представляв моновиставу «Проста українська скіфська баба» за романом Тамари Горіхи Зерня «Доця» — у Болгарії. Це спосіб розповідати європейцям про війну, силу українських жінок і стійкість народу. Двічі, у 2023 та 2025 роках, вдалося провести міжнародний фестиваль «Homo Ludens» за участі театрів із Болгарії, Молдови, Грузії, Німеччини, Польщі та Литви.

У театрі працює 128 людей. Шестеро — у Силах оборони, серед них актори Максим Подгайко, Володимир Фоменко та Андрій Карай. Колектив чекає на їхнє повернення. Попри невеликі зарплати й пошкоджену у 2022 році будівлю, театр продовжує випускати прем’єри та приймати глядачів. Миколаївці, за словами Свистуна, загартувалися: театр для них — місце, де можна відволіктися й відновити сили. Репертуар театру повністю перейшов на українську мову.