Театр Корифеїв: хвиля звільнень і звинувачення у мобінгу

Із кропивницького театру імені Марка Кропивницького за кілька місяців звільнилося щонайменше п'ятеро працівників. Вони говорять про системний психологічний тиск з боку керівника, який натомість усе пояснює «робочим процесом».
У театрі, який ще називають Театром Корифеїв, знову неспокійно. За останні місяці закладу полишили щонайменше п'ятеро людей — і це не лише про кадрову плинність, а про цілу історію, що пахне мобінгом. Ще на початку літа до редакції надійшов анонімний лист від «групи небайдужих представників культурної громадськості», у якому йшлося про критичну атмосферу в колективі: психологічний тиск, неповагу до персоналу та кадрову нестабільність.
Першою про своє вимушене звільнення публічно заявила керівниця літературно-драматичної частини Наталія Копієвська. У вересні вона повідомила, що контракт із нею продовжувати не будуть: мовляв, конкурс на посаду вона не пройде. Конфлікт, за її словами, загострився після того, як вона відмовилася організовувати презентацію шоу-програми керівника «Виживуть ніжні». Копієвська наголосила, що про брифінг її ніхто не попередив, тож і журналістів вона не запрошувала. А ще зізналася: вважає окремі елементи програми недоречними для великої сцени.
«Там є лайливі слова, а окремі тексти, на мою думку, мають відверто пропагандистський характер. Певні рядки нагадують радянську традицію, коли прославляли компартію», — цитує жінку джерело. Після цього, за її словами, керівник прямо пригрозив їй звільненням. Раніше він уже звинувачував її у використанні штучного інтелекту для написання текстів та у недбалих запрошеннях журналістів на прем'єри — усе це Копієвська називає безпідставним і розцінює як цілеспрямований тиск.
Історія колишньої бутафорки пані Алли схожа. Жінка каже, що їй ставили нереальні дедлайни, через що доводилося працювати на межі виснаження, виходити у вихідні та затримуватися допізна. Вона лишилася єдиною у своєму цеху й просила помічника, але керівник відповів, що не бачить її перенапруження. Це й стало останньою краплею. «Сказав мені в очі, що ми не можемо порозумітися відтоді, як він прийшов. І що в жовтні буде конкурс, на якому мені не світить перемога», — так Алла передає розмову з Меженіним.
Не менш показова історія зі швейним цехом, який звільнився майже повним складом. Колишня завідувачка пані Людмила розповідає про підготовку вистави «Дюймовочка». Працівники ще на технічних нарадах попереджали, що за місяць пошити всі костюми неможливо, але керівник ніби погоджувався, а тоді все одно затверджував ті самі нереальні терміни. За шість днів до прем'єри їм заявили, що все треба переробляти. «Усі ескізи були затверджені за процедурою. Але тут директор каже, що все погано, не підходить. Просто одним махом перекреслили всю нашу титанічну роботу!» — обурюється Людмила. Вона також згадує випадок, коли після її відмови вийти в неділю у цеху зламали замок і винесли тканини, а доповідна записка залишилася без відповіді. Людмила наголошує: понаднормова праця не оплачувалася, а виходи у вихідні не оформлювалися офіційно.
Сам виконувач обов'язків директора-художнього керівника Антон Меженін у коментарі заперечує будь-які проблеми. Звільнення він називає «звичайною історією» для будь-якої установи. «Десь хтось звільняється, десь приходять нові. Це ж нормально. По кожній людині завжди є своя індивідуальна історія. Хтось перейшов туди, де більше платять, комусь просто захотілося змін», — пояснює він. Щодо Копієвської Меженін визнає право не продовжувати контракт, але запевняє, що це не закриває їй шлях до участі в конкурсі. «Жодних особистісних конфліктів тут немає — лише суто робочі питання», — наголошує керівник. Від прямої відповіді на питання про зв'язок звільнення з резонансною прем'єрою він ухилився, натомість заявивши, що кожен працівник творчого підрозділу «зобов'язаний викладатися на повну на всіх прем'єрах» незалежно від особистого ставлення.
Пані Людмила, яка за чотири роки пережила шістьох директорів, підсумовує: «З нинішнім керівництвом працювати було найважче за всю історію — такої атмосфери і такого ставлення до людей я ще не бачила». Чи почує це керівництво обласної ради, яке є засновником театру, — питання відкрите. Поки що ж історія з Театром Корифеїв — це не лише про кадрові перестановки, а про ціну, яку платять люди за творчість.
Читайте також
Ще в розділі «Театр і кіно»
- Афіша Дніпра: як знайти цікаву подію у місті
- Скорсезе погодився стати почесним президентом Академії італійського кіно
- «Ілюзія» в Коломиї: театр, де народжується реальність
- 330 учасників представили проєкти на пітчингах «Тисячовесни»
- Байки Сковороди, ІПСОшники та пес Патрон: переможці «Тисячовесни-2026» для дітей







