Директорка Музею мистецтв у Кропивницькому: 23 роки тиску та перешкод

Історія з наміром звільнити директорку Музею мистецтв у Кропивницькому Тетяну Ткаченко-Суханову виявилася лише верхівкою проблем, про які вона розповіла на брифінгу 13 серпня. За її словами, замість обіцяного автоматичного продовження контракту на час воєнного стану обласна рада намагалася призначити на цю посаду іншу людину. Однак найбільше вражає інше: як стверджує очільниця закладу, вона стикається з протидією роботі музею вже понад два десятиліття.

Перший епізод, про який вона згадала, датований ще 2004 роком. Тоді представники тодішнього віцепрем’єра Дмитра Табачника намагалися вилучити з музею частину найдорожчих картин — роботи Осмьоркіна, Покаржевського, Фойницького, Козачинського, Нюренберга. Твори художників-земляків планували передати в так званий «обмінний фонд».

Наступні роки теж не були спокійними. У 2015 році в музейних залах прорвало труби з гарячою водою: окріп і пара залили приміщення, твори довелося терміново знімати зі стін, частина з них потребувала реставрації. Лише після розголосу обласна рада у 2016-му розпочала ремонт: замінили вікна, встановили кондиціонери, частково оновили стіни. Але повноцінної реставрації так і не завершили. Нині будівля музею обгороджена парканом-попередженням, бо на перехожих може впасти цегла.

Наприкінці 2025 року стався черговий порив — уже на горищі, через несправний вентиль. Ткаченко-Суханова нагадує: дах востаннє ремонтували влітку 2010 року, і про аварійний стан вона попереджала обласну раду неодноразово. У липні 2026-го музей оголосив тендери на виготовлення науково-проєктної документації для ремонту покрівлі, але торги провалилися двічі.

Окрема тема — стосунки з департаментом культури та туризму, який із 2021 року очолює Уляна Соколенко. Директорка музею стверджує, що саме з її приходом почалися свідомі перешкоджання. Зокрема, 24 лютого 2022 року вона звернулася до керівництва області з проханням терміново евакуювати колекцію, адже в будівлі немає підвалу. Але музей орендує приміщення з 2019 року і не мав ключів від усіх кімнат, де зберігалися роботи. Замість того, щоб вивозити фонд, довелося витрачати час на отримання ключів.

Уляна Соколенко у відповідь зауважила, що департамент не має власного транспорту для евакуації, а ключі музею надали. Щодо інших претензій — зокрема, що музей не отримав перший поверх колишнього приміщення Нацбанку для виставкового залу, який передали краєзнавчому музею, — посадовиця зазначила: рішення про оренду державного майна не входить у повноваження департаменту, тож музей мав звертатися до Фонду держмайна.

Ткаченко-Суханова також розповіла, що департамент не дозволив музею придбати за власні надходження дитячі меблі для відвідувачів, а саму директорку перестали запрошувати на частину нарад. У 2023 році вона направила пакет документів до прокуратури, НАБУ, СБУ та Офісу президента. Відповіді, за її словами, були майже однакові: питання належать до компетенції керівництва області. Згодом начальник ОВА Андрій Райкович доручив Соколенко налагодити співпрацю з директоркою музею.

Ця ситуація — не лише про конфлікт двох посадовиць. Вона оголює системну проблему: заклад, який має зберігати культурну спадщину, десятиліттями змушений боротися за елементарні умови роботи. І поки тривають суперечки про повноваження, музей стоїть за парканом, а його колекція залишається вразливою.