«Народжені Brave!»: чого чекати від фестивалю 2026 року

Щороку наприкінці літа Київ перетворюється на простір сміливої музики та мистецтва: Brave! Factory повертається, аби вкотре нагадати, що незалежність — це не лише дата в календарі, а спосіб мислення. Цьогоріч фестиваль, якому вже дев’ять років, уперше за останні роки зробить ставку на живі гурти, а не лише на диджейські сети.

Історія Brave! Factory починалася з регулярних вечірок у клубі Closer на Нижньоюрківській. Згодом проєкт переріс у повноцінний фестиваль, що встиг змінити три локації: від Стрічкоткацької фабрики до заводу «Метробуд», а після початку повномасштабного вторгнення — повернутися до витоків на один івент у 2023-му. Із 2024-го фестиваль осів на території Кіностудії імені Олександра Довженка, яку ще з радянських часів називали «кінофабрикою», тож традиція індустріальних просторів лише зміцнилася.

Команда фестивалю зізнається: кожен рік вони заново відкривають локацію. «Ми щоразу запитуємо себе: як саме ми відчуваємо простір цього разу та за допомогою яких підходів можемо з ним працювати — через маршрути між сценами, нові стейджі, архітектуру чи мистецтво. Цього року ми повертаємо site-specific-підхід до арту, тож медіаарт стане невід’ємною частиною архітектури. Знов!»

Артпрограму курує Олексій Сай — художник, відомий своїми інсталяціями на Burning Man, — разом із Максимом Побережським зі студії Front Pictures та Олексієм Тищенком зі студії Blck Box. Сай створював інсталяції ще для першого фестивалю на «Метробуді», і відтоді його суворі геометричні форми стали візитівкою Brave!.

Концепція цьогорічного фестивалю — «Народжені Brave!». Вона має подвійне прочитання: з одного боку, це про спільноту, що виросла навколо Closer і Brave! за дванадцять років, а з іншого — про сміливість як стан, у якому нині живе вся країна. «Ми не обирали бути хоробрими, просто сміливість стала частиною нашого ДНК», — пояснюють організатори. Дати фестивалю також символічні: він традиційно проходить у серпні напередодні Дня Незалежності.

Однією з головних подій анонсу стало повернення французького артиста Mezerg, який грає на терменвоксі — інструменті, що звучить без дотику. Співзасновник фестивалю Сергій Яценко зізнається: цього разу вдалося «закрити гештальт», бо Mezerg погодився приїхати завдяки щасливому збігу — з його командою працює звукорежисер, який торік озвучував виступ Арно Реботіні на Brave!. Серед артистів, яких організатори продовжують запрошувати щороку, — Autechre, Death Grips та Underground Resistance.

Цьогоріч фестиваль робить акцент на живих виступах. «Під час війни складно привезти гурт: треба переконати не одну людину, а весь склад одразу. Цього разу нам вдалося переконати аж чотири колективи», — розповідає Яценко. У лайнапі — Blooms Corda, Kinnota, джазовий супергурт Sigmund Friends, репер і військовий Ян Шипула, Sheetel, Nota Club разом із диджеєм Чевою Корецьким, а також гості з-за кордону: психоделічний Heavenphetamine з Японії та румунський синтпоп-гурт K not K.

Букінг-менеджер Тамерлан пояснює алгоритм відбору: «Ми завжди обираємо артистів, відштовхуючись від власних смаків, які формувалися роками. Якщо йдеться про фестиваль, довіряти варто передусім собі. Але водночас треба привозити й тих, хто сподобається саме глядачам, а не лише нам». Ця оптика — довіра до власного смаку більше, ніж до чартів, — і зробила Brave! Factory явищем, що вивело електронну та експериментальну музику за межі вузького кола поціновувачів.

Попри війну, фестиваль продовжує знайомити публіку з актуальною українською музикою та шукати за кордоном артистів, небайдужих до України. Частину прибутку, як і більшість великих українських фестивалів, Brave! Factory передає на потреби війська. І в цьому — головна сміливість: творити, коли здається, що час для мистецтва не настав.