Скіфська квітка на Хмельниччині: знахідка, що дивує археологів
Під час розкопок курганного могильника біля села Маліївці на Хмельниччині археологи натрапили на скіфське поховання IV століття до нашої ери. Його родзинкою стала бронзова бляха з рослинним орнаментом, якого досі не знаходили у скіфських пам'ятках.
Цьогорічний сезон досліджень біля Маліївців приніс несподіваний сюрприз: в одному з курганів, насипаних ще за доби давньої бронзи, археологи виявили поховання скіфа. Курган спорудили приблизно між 1500 та 1200 роками до нашої ери — про це свідчать кераміка Комарівської культури та бронзові прикраси, серед яких вирізняється багатовитковий браслет, що, ймовірно, належав жінці. А через тисячоліття цю ж споруду використали повторно — для скіфського поховання.
Саме в ньому дослідники знайшли бронзову деталь кінської збруї із зображенням десятипелюсткової квітки та крапками навколо. Як розповів археолог і дослідник могильника Віталій Гуцал, такий рослинний мотив для скіфської культури абсолютно нетиповий: зазвичай їхні прикраси виконані у звіриному стилі. Він припускає, що орнамент можна трактувати як солярний знак. «Для скіфської культури більш характерний звіриний стиль, а такі бляхи вперше виявили в курганах скіфського часу. Це відкриття для скіфології», — зазначив Гуцал.
Поховання виявилося частково зруйнованим грабіжниками: кістки були розкидані, тож вдалося зібрати лише частину скелета — кілька хребців, кістки ніг, череп і нижню щелепу. Однак ці рештки можуть дати важливу інформацію про життя та здоров'я похованого скіфа.
Датувати поховання допомогли елементи кінської збруї. Особливо цінною виявилася бронзова бляшка, яка кріпилася на вуздечці коня: на ній збереглося зображення голівки птаха, ймовірно, півника. «Саме вона дає змогу чітко датувати поховання IV століттям до нашої ери», — пояснив археолог.
Ця знахідка змінює уявлення про перебування скіфів на Поділлі. Досі вважалося, що вони жили тут переважно у VII–VI століттях до нашої ери, а потім залишили регіон. Тепер же є свідчення їхньої присутності й у IV столітті до нашої ери. «Унікальність у тому, що ми знаємо про скіфів, які перебували на цій території, починаючи з VII–VI століть до нашої ери. А про скіфів, які були тут у IV столітті до нашої ери, ми дізналися лише зараз», — підкреслив Гуцал.
Нові артефакти планують використати в роботі Малієвецького історико-культурного музею, зокрема відтворити окремі елементи скіфської кінської збруї. Директорка музею Анастасія Донець зауважила, що заклад має власну стайню та утримує коней, тож реконструкція допоможе відвідувачам наочно уявити давнє спорядження. «Ми — чи не єдиний в Україні обласний музей, який утримує коней і має музейну стайню. Це буде дуже добре, тому що дітям, туристам і відвідувачам буде легше пояснити, як це все виглядало колись», — розповіла вона.
Дослідження могильника тривають, наступного року археологи планують продовжити роботи. Можливо, попереду ще не одна несподіванка, яка розширить наші знання про скіфську добу на цих землях.
