Євген ПЕТРЕНКО

Президент США Барак Обама таки підтвердив зміни у планах США по розміщенню елементів системи ПРО у Східній Європі. Вашингтон відмовився від розміщення радару в Чехії і ракет-перехоплювачів у Польщі, оскільки цей оборонний комплекс не є кращим засобом протидії іранській ракетно-атомній загрозі. Система ПРО буде замінена універсальною системою ешелонованої оборони. Можна констатувати, що відбулась не відмова від ПРО, а спроба збудувати цю систему меншим коштом, а також певна зміна політичних пріоритетів. 

За словами президента Обами, ракети середньої і малої дальності, які розробляються Іраном, становлять куди більшу загрозу, ніж міжконтинентальні ракети, з розрахунком на перехоплення яких і мала будуватись стара система ПРО. Тому загроза з боку Ірану суттєво знизилась. Підсумовуючи, Обама виразив переконання, що «нова структура нашої системи ПРО у Європі забезпечить більш надійний, продуманий і швидкий захист Збройних Сил США та їхніх союзників».

Новий варіант системи ПРО був схвалений міністром оборони і об'єднаним комітетом начальників штабів. Міністр оборони США Роберт Гейтс розповів, що згідно з новим планом для захисту від ракетної загрози з боку Ірану будуть використовуватись кораблі з балістичними ракетами морського базування, а розміщення наземних комплексів відкладено до 2015 року.

«Зараз у нас з'явилась можливість розмістити нові датчики і ракети-перехоплювачі на півночі і півдні Європи. У найближчій перспективі їх буде достатньо для забезпечення захисту від безпосередньої ракетної загрози з боку Ірану або інших країн» - переконує Гейтс.

За словами заступника Голови об'єднаного комітету начальників штабів збройних сил США Джеймса Картрайта, у Середземному і Північному морях постійно будуть чергувати три військових кораблі ВМС США, а при необхідності, їх кількість може бути збільшена. На кораблях будуть встановлені ракети-перехоплювачі SM-3.

Плани на 2015 рік стосуються наземної частини системи і передбачають розміщення ракет SM-3 наземного базування. При цьому Гейтс зауважив, що ракети, як і передбачалось раніше, планується розмістити на території Польщі і Чехії.

Кілька американських представників, розуміючи вразливість їхньої позиції, а точніше спосіб її представлення громадськості, особливо підкреслили що рішення нової адміністрації не має жодного відношення до Росії і повністю спрямоване на протидію Ірану. Також представник Пентагону зазначив, що Чехія і Польща не залишаться обабіч і там буде розміщена інша система після 2015 року.

Найбільш показово, що російські офіційні чинники і медіа подають цю новину, як мало не тріумф російської дипломатії і їхніх спецслужб. Президент РФ Дмитро Медвєдєв 17 вересня позитивно оцінив відмову Вашингтона від планів розміщення у Польщі і Чехії елементів ПРО і виразив готовність до співпраці зі США у питанні протиракетної оборони. Вслід за тим військово-дипломатичні джерела повідомили, що Росія заморожує, а в майбутньому збирається відмовитись від розміщення ракет «Іскандер» у Калінінградській області. Тим часом, представник РФ при НАТО Дмитро Рогозін закликав не впадати в ейфорію з приводу зміни планів США, бо кораблі з антиракетами в разі загострень відносин РФ з НАТО можуть бути передислоковані до російських кордонів. Подібну позицію займає колишній начальник Генштабу генерал Леонід Івашов. За його словами, американці можуть замінити заплановані для розміщення в Європі установки іншими засобами, наприклад літаками з лазерною зброєю. Але ця позиція російських чиновників далека від реального стану справ і зумовлена вона чисто політичними причинами, коли Кремль намагається шукати питання для протистояння зі США, щоб одягати німб суперника-партнера американців і тим самим підняти власну значимість, оскільки інших козирів він не має.     

Справа ще і в тому, що з ПРО у Польщі і Чехії були пов'язані неадекватні сподівання. Через ПРО вони хотіли вирішувати власні проблеми безпеки, особливо від російської загрози. Тому відмова американського президента від цього варіанту ПРО викликала цілу зливу звинувачень і порівнянь зі змовою Сталіна, Рузвельта і Черчілля у Ялті, зрадою Заходу, продажем Польщі Росії і т.п. Тим паче, що рішення щодо ПРО було оголошено саме 17 вересня, коли 70 років тому радянські війська вдарили у спину Війську Польському, яке на той час запекло воювало з гітлерівцями.

З точки зору Обами, це рішення зрозуміле і передбачуване. Тим не менше, розуміючи причини поведінки адміністрації Сполучених Штатів, важко виправдати стиль такої поведінки з найближчими союзниками, зокрема, оголошення про зміну планів ПРО.

Частково це можна пояснити відсутністю особистого досвіду Обами щодо бачення і розуміння центрально- і східноєвропейських інтересів, йому ж бо ближчий світ ісламу.

Пріоритетом закордонної політики президента Обами не є Східна Європа, оскільки більшість посткомуністичних країн вже в НАТО і ЄС, а безпосередню загрозу Росія для США не становить.

Адже ледве ніби то вирішивши проблему Іраку, хоч там до миру ще ой як далеко, справжня міна чекає на США в Афганістані. Війна, яка там ведеться, мала стати розгромом аль-Каїди. Проте, вона розтягнулась не тільки у часі, але і в просторі поширившись на Пакистан. В разі перемоги, а її не може й не бути, Сполученим Штатам доведеться бути головним донором національної відбудови в Афганістані і формування нової держави, без структур якої мир у цій країні неможливий.

Отже, будівництво ПРО у Чехії і Польщі ставало для американців зайвою тратою грошей, які мають бути призначені для Афганістану. Окрім цього, адміністрація Барака Обами не хоче загострювати відносини з іранським режимом, проти якого мала бути спрямована ПРО. Стримана реакція президента США на фальшування виборів в Ірані свідчить саме про такий підхід. Подібно діється і з Росією. Обама воліє вести тут політику діалогу, ніж конфронтації: і не тільки тому, що розуміє політику як гру великих держав, але і тому, що прагне поєднати це бачення з ідеалізмом і публічною дипломатією.

Існують й інші оцінки рішення президента Обами. Зокрема, «Weekly Standard» пише: «Це повна капітуляція щодо Росії Володимира Путіна, який вимагав припинити будівництво ПРО, за ціну поліпшення відносин.  Як на іронію, адміністрація Обами, вчинила цю гігантську поступку через кілька днів після того, як Москва оголосила, що не збирається підтримувати санкції проти Ірану...  Це американський відступ  перед російським загрозами і нічого взамін за це ми не отримаємо».

Політика Обами вже призвела до того, що США втрачають відданих друзів у Європі. За даними нового опитування Фонду Джермана Маршалла, Польща перестала бути одною з найбільш проамериканських і пронатовських країн Європи. Це була несподіванка і шок для багатьох американців, які тепер задумуються в чому зроблена помилка з їхнього боку.

Очевидно, що проголошувана американськими політиками відданість демократичним цінностям не може обмінюватись на неоімперські фобії кремлівських можновладців. Розходження між словами президента Обами і його діями може принести більше шкоди Сполученим Штатам, ніж тверда неоконсервативна політика його попередника Джорджа Буша. Тому слід очікувати і сама логіка це підказує, що відбулась не відмова від ПРО, а спроба збудувати систему меншим коштом і певна зміна політичних пріоритетів в умовах обмеження ресурсів і економічної кризи. Адже історія ПРО розпочалась так насправді ще за президента Рональда Рейгана і навряд чи можливо так просто її відмінити, на що сподівались у Москві.

Фактично, відбулось переформатування ПРО і ця система й надалі залишається вагомим козирем у політичній грі американського уряду. Тепер м'яч на боці Росії і за логікою вона повинна зробити свій крок назустріч Вашингтону.