Євген ПЕТРЕНКО

Незабаром Кремль зможе блискавично посилати свої війська за кордон «на допомогу своїм громадянам». Держдума РФ прийняла у першому читанні президентський законопроект про використання формувань збройних сил Росії за межами країни. Закон передбачає можливість використання російської армії за кордоном у випадку нападу на російські збройні сили чи війська за межами Росії, захисту російських громадян за кордоном та для боротьби з піратством. Законопроект був підтриманий практично одноголосно: за нього проголосували 448 депутатів з 450. 

«Це дозволить президенту, як головнокомандувачу, розв'язувати завдання, які стоять перед нами», - заявив на одній з радіостанцій Юрій Савенко, член парламентської комісії з питань оборони, навівши приклад минулорічного конфлікту з Грузією і викрадення корабля «Арктік Сі» («Arctic Sea») з російською командою на борту.

Відомий своєю ексцентричністю і особливою близькістю до Кремля Володимир Жириновський говорив більш конкретно. «Той, хто може загрожувати життю росіян, буде знати, що у будь-який момент можуть з'явитись російські війська і змусити до миру», - заявив він журналістам.

Місяць тому, надсилаючи проект закону у парламент, президент Медвєдєв підкреслив, що це має безпосередній зв'язок з минулорічною війною у Грузії. «Ми сподіваємось, що такі інциденти не будуть повторюватись, але потреба точнішого правового обґрунтування дій у подібних обставинах залишається», - пояснював він.

У серпні 2008 року, з огляду на поспіх, рішення про застосування збройних сил за кордоном було прийнято всупереч російському законодавству. «Не було часу. Навіть якби скликали надзвичайну сесію і поки вона дала б згоду, грузини змогли б дійти до Рокського тунелю, через який проходить єдина дорога з Росії на територію Південної Осетії. Через це видумали дивну назву - «операцію примусу до миру». Хоча так насправді вона не була до кінця легальною», - вважає політолог Олексій Макаркін. Рада Федерації дала згоду на застосування військ лише після закінчення конфлікту.

Згідно з новим законом верховний головнокомандуючий РФ зможе приймати рішення у подібних ситуаціях без санкції верхньої палати парламенту.

На думку військового коментатора «Новой Газети», відомого російського військового експерта Павла Фельгенгауера, новий закон дозволяє посилати війська практично всюди. «Російських громадян можна знайти навіть у Антарктиді, а вже «запобігання агресії» можна інтерпретувати дуже широко», - пояснює він. Але для чого Москві потрібні ці зміни? Фельгенгауер вважає, що попередній текст закону створювався у 90-х роках, коли у пам'яті ще був афганський досвід і російське суспільство було налаштоване більш миролюбно, без ноток реваншизму. Нині ситуація зовсім інша. Проте, «це ідеалізація можливостей. Москва хотіла би вислати війська в те чи інше місце. Але головною перешкодою є не закони, а стан нашої армії. Правда є такою, що він дуже нікчемний, це доведено війною з Грузією і про це відверто говориться у Росії», - додає Павло Фельгенгауер.

Інший військовий експерт Олександр Храмчихін вважає доповнення до закону «копіюванням Америки, імітацією державницького атрибуту. А на практиці ці поправки мають за мету передовсім легітимізацію перебування російських військовослужбовців на базах у Південній Осетії і Абхазії».

Але аргумент, що йдеться виключно про прозорість процедур, переконує не всіх. Коли Дмитро Медвєдєв поінформував про свої плани, то Україна прореагувала негайно і стала вимагати від Москви пояснень. Особливу стурбованість у Києві викликають формулювання про можливість «захисту російських громадян» і «військ на території інших держав».

Тому з великою тривогою, але обґрунтовано і закономірно прозвучала констатація заступника міністра закордонних справ України Юрій Костенка: «В Україні живуть десятки тисяч осіб з подвійним громадянством».  Невже це привід для збройного втручання у справи сусідньої держави? Адже спочатку формується п'ята колона осіб з подвійним громадянством, а потім готуються приводи для їхнього нібито захисту.

У Криму, де росіяни становлять значну частину населення, Чорноморський флот постійно підігріває конфлікт між Києвом і Москвою, порушуючи закони і правила перебування на українській території. Очевидно, що офіційні пояснення Москви, як-то кажуть у народі, не тримаються купи і закон однозначно зроблений для легітимізації збройного втручання у справи інших держав. РФ залишається головною військовою силою на території колишнього СРСР і новий закон про оборону показує, що Москва привласнила собі право на застосування збройної сили, незважаючи на проголошувані декларації про мирні наміри і прийняті зобов'язання дотримуватись міжнародних норм співіснування.

Сьогодні Росія позиціонує себе як регіональна держава, один із центрів впливу багатополярного світу. Ось вона і намагається завести собі відповідні атрибути,  демонструвати здатність захистити своїх васалів.

Російських депутатів зовсім не знітило, що їхня риторика обґрунтування цього закону майже дослівно збігається з аргументами нацистів напередодні Другої світової війни, коли вони «захищали» німецькомовне населення у сусідніх країнах.

Насправді закон ставить більше запитань, ніж дає відповідей. І на Брайтон-Біч права російськомовних порушують частіше і ґрунтовніше, ніж у тому ж Криму. То що, посилати танкову дивізію в Нью-Йорк на їх захист? Очевидно, що питання не в тому, б'ють чи порушують права російських громадян, а де, з геополітичних міркувань та інтересів Кремля, має ступити нога російського солдата. 

Фактично новий закон став лише одним зі штрихів потужної ресталінізації Росії. І це турбує найбільше, бо ж не випадково Рональд Рейган назвав СРСР (продукт сталінщини) імперією зла. Якщо нинішні керівники провідних держав світу не розуміють загрози відновлення сталінщини у сучасній Росії, то це лише посилює величезну небезпеку подібних дій для миру у Європі.

Читайте також:

Відомі українці закликають держави-гаранти безпеки України застерегти Росію

Ізраїль і Росія приховують серйозну кризу у відносинах